Хрестовий похід на білих хорватів: Як на Львівщині віряни та поціновувачі історії не можуть поділити Стільське городище

Вже майже два тижні в мережі не вщухають пристрасті навкголо встановлення фігури Матері Божої у селі Дуброва (Миколаївський район, Львівська область). Явище це для західноукраїнських регіонів звичне, але все ускоаднило те, що Богородицю поставили впритул до Стільського городища. Деякі громадські організації заявили, що християнське будівництво руйнує давню пам’ятку – столицю Білих Хорватів. Археологи не впевнені, що все саме так. Але у районі виник скандал: саму фігуру Матері Божої невідомі полили кислотою, біля Богородиці збираються мітинги, порушуючи карантин, щоб не допустити її демонтажу. За пристрастями навколо святинь спостерігали журналісти Depo.Львів.

Стільське городище – історико-культурний заповідник, пам’ятка археології національного значення, яке розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько, Дуброва та Ілів Миколаївського району Львівської області. За даними організації "Львівське опілля", яка однією з перших забила на сполох і розмістила фото печер на городищі до початку робіт і під час них, роботи не є санкціонованими ані місцевою ОТГ, ані відповідальними за збереження історичної спадщини органами обласної влади. В організації вважають, що роботи спотворюють унікальний вигляд середньовічного городища VIII-X століття. "Ми здивовані, що органи, які повинні контролювати збереження пам’яток – не втрутилися протягом двох тижнів та не реагують зараз. І вимагаємо розслідування, реакції та збереження унікального вигляду пам’ятки. Ми не проти нових сакральних об’єктів, проте такі об’єкти не повинні знищувати історичну спадщину України", – сказано у повідомленні.

На світлинах, опублікованих в мережі, видно, що вже на початку травня впритул до пам’ятки зробили насип, бетонні сходи та встановили сакральну споруду. 

Після появи інформації у соціальних мережах і подальшого розголосу нарешті відреагували правоохоронні органи. У прокуратурі Львівської області запевнили, що за фактом пошкодження автентичного вигляду шахт історико-культурного заповідника "Стільське городище", відкрито кримінальне провадження.  "Відомо, що вказане місце засноване у VII столітті та до 993 року було столицею Білої Хорватії, опісля — входило до Руської держави, а відтак має історичне значення", – сказано у  повідомленні прокуратури.

Розслідування розпочато за ч. 3 ст. 298 КК України (незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини щодо пам’яток національного значення). Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі. Досудове розслідування здійснюватимуть слідчі місцевого відділу поліції за процесуального керівництва прокурорів Золочівської місцевої прокуратури.

Відреагувала на скандал і обласна влада. До заповідника "Стільське городище виїжджала комісія, яку сформував департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА. До неї також увійшли представники місцевої ради Тростянецької ОТГ, археологи, поліція та прокуратура. 

Головні три питання, які постали перед членами комісії: чи розміщений встановлений сакральний об'єкт на території пам'ятки, чи є документи і дозволи на встановлення фігури від місцевої влади або інших відповідних органів, і що робити далі. "Наразі комісія склала протокол за результатами виїзду та звернулася до органів місцевого самоврядування з вимогою призупинити всі роботи на об’єкті", – повідомила начальник відділу охорони історичних пам'яток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, начальник відділу охорони історичних пам'яток Ганна Харун.

У 2001 році Кабінет міністрів вніс "Стільське городище", що розташоване в межах сіл Ілів, Дуброва, Стільське, до переліку пам'яток археології національного значення, пам'ятка вважається нововиявленою. Але заповідник не розробив на неї облікову документацію – є інвентаризація, але нема затверджених меж заповідника. І відтак "Стільське городище" як пам’ятка не зареєстроване в Міністерстві культури України.

У 2017 році Тростянецька ОТГ отримала офіційного листа від обладміністрації про те, що в її межах є такий заповідник, і з проханням врахувати це у Генплані ОТГ.  Але Генплан донині не затверджений.

Як вдалося дізнатися Depo.Львів, і як підтверджує комісія Львівської ОДА, жодних дозволів від місцевої ради чи інших установ на встановлення Матері Божої громада не має. І остаточну оцінку тут мусить дати саме прокуратура, поліція та ДАБІ. "Ми не виносимо жодних присудів, цим будуть займатися відповідні державні органи, поліція та прокуратура. Львівська облдержадміністрація відкрита до співпраці і зацікавлена конструктивно вирішити цю проблему. Надалі нам треба спільно працювати над підвищенням культури громадян і намагатися попередити такі ситуації. Дуже багато залежить, чи активна місцева громада і влада, чи розуміє вона, що пам’ятки – це ресурс громади. Маємо розуміти, що перед законом ми всі рівні, а місцеві голови в умовах децентралізації мусять пам’ятати це насамперед", – повідомив заступник голови Львівської обладміністрації Юрій Холод.

Після того, як за справу взялася прокуратура, неспокійно стало у самому селі. Люди почали боятися, що Богородицю можуть демонтувати. За даними поліції, більше 50 людей прийшли 5 травня на збори біля Стільського городища. На місці події працювали правоохоронці – в поліції хочуть притягнути "мітингарів" до адміністративної відповідальності за масові збори під час карантину.

За словами місцевого депутата сільської ради Олега Овсяника, дозволів на установку Богородиці ні у кого не питали, бо немає задокументованих меж заповідника. "Це пам'ятник Матері Божої. Знайшли місце та зробили, доробляють. Це треба таких людей хвалити, що зробили, що у селі проживають такі люди. Заповідник не порушений нічим. Межі заповідника немає. Якби були межі, тоді б могла бути якась розмова. Які претензії можуть бути до жителів села?" – розповів він.

За його словами, давність печер на городищі також переоцінена. "Навіть є тут пивниці, які називають келіями. Це є пивниці – тут люди зберігають картоплю. То дідо і бабця там копали, щоб була там бульба", – Пояснив Овсяник.

Директор заповідника Стільське городище і його відкривач Орест Корчинський називає такі дії місцевих невіглаством. "Приїжджають люди – науковці зі світу. Все це бачили, кажуть, що аналогів цій пам’ятці немає! Мається на увазі камінь і цілий той комплекс", – переконіє він.

Додало пристрастів і те, що невідомі облили кислотою фігуру Матері Божої, пошкодивши її у кількох місцях в нижній частині. "Місцеві не бачили, хто це зробив, пошкодження помітили вже зранку. Одразу викликали поліцію і повідомили мене. Будемо сподіватися, що правоохоронці знайдуть зловмисників", – розповів староста села Андрій Васильківський.

В той же час, археологи намагаються заспокоїти обидві сторони конфлікту. Учасник Пліснеської археологічної експедиції Нестор Рибчинський стверджує, що городище не поруйноване, попри те, що так пишуть журналісти. "Печери розташовані поза межами городища. Попри це, будівництво здійснене у охоронній зоні пам’ятки, тобто це погано, але не катастрофічно", – написав він. 

Також Рибчинський стверджує, що у печерах в давнину не існувало храму, вони були споруджені для артилерії, про що написано багато публікацій. Крім того, він заперечує, що Стільсько було столицею Білої Хорватії – за його словами, "якихось ознак, які б вказували на те, що Стільсько було столицею будь-якого політичного об’єднання, немає". 

Стільське Городище – столиця середньовічної Білої Хорватії, прадавньої батьківщини сучасної Хорватії, яка існувала на території Прикарпаття. Згідно з цією версією, біля Стільська вирувало життя у VIII-X столітті. Збереглися чимало пам’яток історії: скелі, печера, підземні лабіринти. Її археологи досліджують понад 30 років, відкрив городище археолог Орест Корчинський.

Площа міста, за даними досліджень, становила 250 гектарів, що свідчить про значний культурний розвиток слов’янського населення. "

Стільке Городище" – пам'ятка археології національного значення. У 2015 році Стільське Городище стало історико-культурним заповідником.