Сміттєві пристрасті: Чому протестують активісти та чи може Львів знову потонути у смітті
Громадські обговорення щодо будівництва сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій у Львові, що відбулися наприкінці минулого тижня, закінчились скандалом і втечею чиновників. Проте питання вважати закритим поки зарано
Гаряча атмосфера у залі Личаківської районної адміністрації міста Львова панувала ще до початку громадських обговорень: у президії уже сидів заступник мера Львова з питань ЖКГ Сергій Бабак і представник Міністерства екології, які готувались презентувати можливість будівництва сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій.
У залі ж збирались мешканці та представники громадського середовища, які ще в коридорі говорили журналістам, що "зараз буде дуже весело". Спочатку представники медіа, які бачили різне на слуханнях у Львові, трохи скептично ставились до слів людей, проте даремно. І дуже швидко зрозуміли, чому.
У Львівській міськраді давно виношують ідею будівництва сміттєпереробного заводу у межах міста Львова – на вулиці Пластовій. Це – територія колишніх очисних споруд міста Львова, по суті – промислова земля, з різних боків оточена житловими районами. І саме через це місцеві не хочуть бачити тут сміттєпереробний завод.
Про львівські перипетії із сміттям Depo.Львів уже писав неодноразово. Проводили у Львові уже і одні громадські слухання, які закінчились нічим. Цього разу вийшло ще цікавіше. Ще до початку громадських обговорень, які відбувались за ініціативи Міністерства, дехто з депутатів їх назвав аферою. Мовляв, громада і так не дозволить тут нічого будувати.
Як тільки модератори розпочали громадські обговорення і хотіли надати слово представнику Міністерства екології для презентації, учасники громадських слухань почали скандувати "Ганьба" і перехопили ведення цих обговорень у свої руки. Згодом представники міськради звинуватять їх у зриві обговорень, проте позиція людей незмінна: вони хочуть бачити персонально Садового, адже не вірять його обіцянкам. Відтак обговорення переросло у суцільний потік думок від людей, які прийшли у залу.
Бабак і представник Міністерства екології сиділи у президії і мовчали Дві з половиною години. У цей час люди, які уже протестували проти сортувальної лінії і навіть перекривали дорогу, по черзі виступали, модерував же роботу громадський активіст та колишній журналіст Рустам Курбанов. Залом цим часом ходив ще один заступник мера Львова Андрій Москаленко, який тихенько вивчав настрої людей.
Згодом люди зареєструвалися знову і проголосували за перенесення громадських обговорень на два місяці. Мовляв, були порушення процедури. У цей час у залі дістали протокол попередніх громадських слухань, у якому значилося, що вони пройшли позитивно і люди висловились за будівництво сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій. Представник учасників АТО Леся Турашвілі зачитала цей протокол і назвала його сфальшованим, зауваживши, що насправді люди були проти.
Загалом на вулиці Пластовій, крім заводу, хотіли облаштувати і сортувальну лінію, проти якої також виступили жителі наближених вулиць. Причому там уже неодноразово горіло сміття на стихійних звалищах. Мешканці зокрема обурюються рішенням депутатів про виділення землі для будівництва заводу. Мовляв, депутати підігрують Садовому. Нагадаємо, міська рада Львова ухвалила рішення про надання місцевому водоканалу дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних на вулиці Пластовій, а також затвердив технічну документацію із землеустрою, в тому числі, для надання ділянки площею 2,96 га комунальному підприємству "Зелене місто".
Відтак, усі присутні визнали громадські слухання щодо будівництва сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій такими, що не відбулися. Але Бабак та представник Міністерства екології після завершення голосування заявили, що громадські слухання навпаки відбулись. І вийшли із зали у супроводі муніципальної дружини.
Еколог Ігор Муравський пояснив, що з юридичної точки зору голосування на громадських обговореннях не є обов'язковою умовою, тож організатори можуть вважати, що обговорення відбулись. Проте мешканців це не задовольняє, й вони переконують: будувати завод на Пластовій не дадуть. Навіть фізично. "Ми будемо перекривати дороги: на Жовкву, "Київ - Чоп", міські магістралі. Заводу Садового у межах Львова не буде", – переконують вони.
До слова, протокол та звіт про громадське обговорення з пропозиціями учасників обіцяли опублікувати у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля.
На сайті Львівської міськради згодом з'явилось повідомлення, що слухання відбулись, хоча їх намагались зірвати. "Зібрання проходило емоційно. Його навіть спочатку намагалися зірвати. Предметом громадських слухань була оцінка впливу на довкілля майбутнього сміттєпереробного комплексу. Сама ж процедура ОВД спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки і охорони довкілля. Це відносно новий закон, ухвалений наприкінці 2017 року. Він впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля. Варто зауважити, що фахівці, які провели це дослідження, враховували національні та міжнародні вимоги щодо будівництва та експлуатації таких об'єктів", – розповів директор ЛКП "Зелене місто" Вадим Ноздря.
"На громадських слуханнях зареєструвалося 258 представників громадськості. На жаль, запитань від них ми сьогодні не почули, отримали тільки письмові зауваження. Слухання відбулися. Протокол, відеозаписи, усі матеріали будуть викладені у вільному доступі в єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. До 13 лютого можна буде ще подати свої пропозиції чи зауваження", – у свою чергу, пояснив Віталій Масло, представник Міністерства екології та природних ресурсів України.
Варто додати, що впродовж минулого року експерти Інституту проектування "Комфортбуд" із залученням спеціалізованої експертної організації вивчали технологію цього об'єкту, щоб зрозуміти чи вплине він на екологію міста. І запевнили, що місцеві мешканці хвилюються дарма. "За цей час фахівці провели чимало досліджень щодо ймовірного впливу роботи заводу. Єдині незначні застереження у документі стосуються викидів біогазу (який не становить загрози мешканцям та довкіллю) і шуму від роботи обладнання комплексу. Однак їхній вплив на місто та прилеглі будинки буде мізерним. Усі показники перебувають у межах українських та європейських екологічних норм. У звіті ОВД і показники гранично допустимого забруднення атмосферного повітря, і вплив на ґрунти, воду, флору та фауну визначені як абсолютно безпечні", – розповів, представник Інституту проектування "Комфортбуд" Микола Хршановський.
Відтак обговорення, номінально проведене в п'ятницю, з початком робочого тижня перейшло у соціальні мережі, де учасники слухань назвали повідомлення міськради Львова фейком. Громадський активіст Ігор Стукалець пише, що представники Львівської міськради уже неодноразово не зовсім коректно писали про те, що відбувається навколо ділянки на вулиці Пластовій.
Можна, звісно, називати людей провокаторами і "стикати їх лобами", проте варто задатися питанням, чи мають люди підстави не вірити обіцянкам влади міста Львова, яка обіцяла закрити Грибовицьке сміттєзвалище 10 років тому. І, вочевидь, мають, адже за чотири смерті на полігоні так ніхто досі і не відповів.
Пікантності ситуації додає і те, що з 1 липня 2019 року повноваження із вивозу ТПВ з міста Львова, чим донедавна опікувалася обласна державна адміністрація, знову передаються місту, яке раніше з цією задачею не впоралося.
Тим часом в міській раді і далі переконують, що за два роки збудують перший в Україні сучасний сміттєпереробний комплекс із європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів, рекультивують старий полігон та впровадять нову систему поводження з відходами. Вона передбачатиме сортування сухих та вологих відходів, вторинної сировини та облаштування окремих майданчиків для збору електроніки, великогабаритного і будівельного сміття.
Вже цього року відкриється станція компостування органічних відходів, йдеться у відповідному повідомленні мерії Львова. Для цих цілей місто вже отримало 25 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку та 10 мільйонів євро безповоротної фінансової допомоги від екологічних фондів. Внесок міста прогнозується, можна сказати, символічним – лише 6,75 мільйона євро.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Львів