Януш Вишневський: Досі важко прийняти те, що є конфлікт між Росією та Україною

Польський письменник Януш Вишневський першу книгу "Самотність в мережі", яка одразу ж стала бестселером,  написав у 2001 році. До цього він займався лише наукою. Про це та про багато іншого кореспондент Depo.Львів дізнався у самого автора під час львівського Форуму видавців.

- Пане Януше, як наука допомагає Вам писати книги?

- Наука мені дуже допомагає писати книги. Це для деяких людей дуже дивно, що людина, яка працює в точних науках, пише книги про кохання. Мені допомагає, тому що я дивлюся на багато процесів - на кохання, емоції, і не тільки емоції кохання - з точки зору хіміка, біохіміка, нейробіолога. Дивлюся на цей процес з різних позицій.

Наука також допомагає планувати книги. Я книги планую, як комп'ютерні програми. Я розповідав про це під час зустрічі (з шанувальникам, що відбулася на Форумі, - Ред.): я розписую відеомалюнки, схеми моїх книг, і це мені також допомагає.

- Ваші книги читають переважно жінки. Як Вам вдається знайти підхід до них?

- Я читаю все про жіночу психологію, що видано англійською, німецькою, польською і тепер ще російською мовою. Читаю багато про це, але головну інформацію отримую від жінок. Я розмовляю з ними і слухаю їх. Багато чоловіків не розмовляють і не слухають їх, а я слухаю. В мене дві доньки, дорослі доньки, з якими я розмовляю на різні теми, теж про відносини між людьми, і мені це допомагає. Просто слухаю. 

Дуже багато листів, в яких жінки описують мені свої історії. Тут також є початок деяких сюжетів, які я використовую в книзі. Я думаю, що я знаю не більше, ніж інші чоловіки про жінок, але просто я написав бестселери, і всі знають те, що я знаю.

- А яку літературу читаєте Ви особисто?

- Як так званий письменник, я читаю дуже мало - порівняно з тим, що люди про це думають. У мене нема багато часу - я працюю в точних науках, в інформатиці та хімії, які неймовірно швидко розвиваються. Мені треба читати дуже багато моєї фахової літератури для моєї роботи. Крім того, я читаю багато історичних біографій, а от романів дуже мало читаю, можна так сказати.

Читаю завжди паралельно чотири книги: одну - польською, одну - німецькою, одну - англійською і одну - російською, щоб під час читання не забути своєї мови. Бачили, під час зустрічі я використовую різні мови? Це допомагає мені не втрачати цього.

Я щоденно говорю трьома мовами: на роботі - англійською, бо в нас 40 людей 14-ти націй, з 14-ти країн, і всі говорять лише англійською, а директор - німецькою. На вулиці говорю німецькою, а вдома - польською. В мене сни всіма можливими мовами.

- Що Вам найбільше подобається в Україні і зокрема у Львові?

- В Україні мені подобаються люди. Вони дуже схожі на поляків, дуже схожа слов'янська ментальність, яку я відчуваю завжди, коли я вже в аеропорті - в Києві чи у Львові.

Львів мені подобається тому, що я люблю Краків - польське місто, найкрасивіше. Якби я хотів жити знову в Польщі, я би жив в Кракові. Я би сказав, що Львів - це такий маленький Краків. Дуже схожий Ринок (площа Ринок - авт.), неподалік від нас, схожий на Ринок в Кракові. Атмосфера цього міста і краківська атмосфера... Мені подобається. Київ теж. Але мені також подобалось в Харкові - мене запрошували туди чотири-п'ять років тому.

- В яких містах України Ви вже встигли побувати?

- Був в Харкові, в Києві чотири рази і четвертий раз у Львові. Я ніколи не приїжджав сюди відпочивати, як турист. Я так дивлюсь це місто, якщо є час. Останній раз видавництво організувало нам прогулянку через різні місця з гідом, який нам розказував. Три години я вкрав свого часу, щоб трохи погуляти. Нема часу, бо є зустрічі, інтерв'ю.

- Чи повинні письменники  підтримувати українців в нинішній складній ситуації і чи робите це Ви?

- Моя проза не є політичною. Вона сконцентрована на емоціях. Але важко в цей час жити без політики, тому що вона впливає на наші стосунки, на наші емоції. Знаєте, для мене особисто це дуже складна ситуація, тому що в мене є багато друзів в Росії. Я почав видавати книги російською мовою. І дуже багато друзів в Україні. Просто це неймовірно важко прийняти, те, що є конфлікт між цими країнами.

Мені важко підтримувати Україну, це не моя країна, дуже близька, але не моя країна. Але в моїх сюжетах я завжди буду на боці правди - не на боці пропаганди, а тільки на боці правди.

- Є країни, в яких ваші книги з якихось причин не видають?

Є одна країна, в якій мої книги не видали. Це країна, в якій я живу вже 28 років - Німеччина. Як поляк, я зробив все, щоб її там не видали. Я хочу бути в Німеччині вченим.

Більше новин про Форум видавців у Львові читайте на Depo.Львів.