Реставрація чи нищення пам’ятки: Чому у Львові розгорівся скандал щодо ремонту куполів каплиці Трьох Святителів

Між істориками, церковниками та чиновниками із пам’ятко-охоронного середовища Львова виникла дискусія щодо подальшої долі старовинної мідної бляхи кінця XVII століття, яка  покривала бані каплиці Трьох Святителів. Чому історичну бляху неможливо зберегти і що планують з нею робити після демонтажу, з’ясовувало Depo.Львів.

Під загрозою знищення ліпнина

У міській раді повідомили, що на роботи з відновлення покрівлі старовинної церкви в міському бюджеті передбачено близько 2 мільйонів гривень. Виконати їх планують у якнайшвидші терміни, адже дах не може довго залишатися відкритим. А чому взялися лише тепер, посеред осені, пояснили чітко: пізно отримали дозволи на початок ведення ремонтних робіт від Міністерства культури України та Інспекції держархбудконтролю.

За словами отця-диякона храму Юрія Федова, котрий сам їздив до Києва в Міністерство по дозвіл, проблема протікання покрівлі актуальна вже близько десяти років. "Через постійне намокання під загрозою знищення безцінна ліпнина в середині каплиці, під час дощів все буквально тече. Ми вже неодноразово били на сполох і нарешті нас почули, – пояснює отець. – Стан храму дуже критичний, тож Слава Богу, що нарешті почали робити перекриття даху".

Отець Федів зауважує, що вони мають дозвіл на те, щоб старе бляшане покриття повністю зняти і перекрити новим. А давню історичну бляху, яку вже здебільшого зняли, забрали на місце зберігання. Подальшу її долю має вирішити Управління охорони історичної спадщини.

Пояснень заміни покриття немає

"Зі страхом Божим приступили до реставрації даху каплиці Трьох Святителів", – написала у кінці вересня на своїй сторінці у Facebook начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Під її дописом посипалися гнівні коментарі від голови Львівського обласного осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрія Салюка. Він, зокрема, зазначив, що на засіданні Консультативної ради в управлінні охорони історичного середовища під головуванням тієї ж пані Онищенко проєктанти зобов’язувалися надати обґрунтовані причини заміни мідного покриття бань каплиці, бо переконували, що воно все діряве. Але цього так і не зробили.

"Там дійсно протікала покрівля храму, але у самих банях, куполах, затікання жодного не було. Спеціально ходив дивитися на це. Тоді я підняв питання, для чого необхідно міняти старовинну мідну бляху кінця XVII століття? – пояснює журналістам Андрій Салюк. – Вона є надзвичайно цікавим елементом пам’ятки, в переліку, напевно, справді унікальних об’єктів, які можуть похвалитися, що зберегли своє оригінальне мідне покриття ще з давніх часів".

Альтернатива – реставрація мідного даху в майстернях

За словами Салюка, він зробив за допомогою дрона фотографії і зауважив, що там є лише вм’ятини у мідній блясі.

"Для того, щоб визначитися, чи є там дірочки, є технології, зокрема, за допомогою ендоскопа можна дослідити, в якому стані і дерев’яні конструкції цього накриття, і сама мідна бляха, – пояснює він. – Необхідно було провести низку досліджень. Реставрація – це не ремонт, реставрація – це максимальне збереження всіх автентичних елементів історичної пам’ятки".

Андрій Салюк, голова Львівського обласного осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури

Салюк каже, що ніхто не заперечує, що потрібно замінити бляху з даху каплиці з 70-х років минулого століття, яка поіржавіла і в поганому стані, але щодо стародавнього даху потрібно було докласти усіх зусиль, щоб його зберегти.

"У реставраційних майстернях вміють реставрувати мідне покриття, якщо є більші розриви, надриви, протікання, ці елементи латаються, запаюються, є спеціальна технологія, яка застосовується у багатьох країнах світу. А у випадку з каплицею Трьох Святителів ніхто не представив якихось аргументів, документів про те, що бляха є в такому критично-аварійному стані, що її треба міняти", – обурюється Салюк.

Контрдумка: Запізнилися на 100 років

Позиція управління охорони історичного середовища інакша – там насамперед хочуть зберегти від руйнування саму каплицю. "Два роки тому ми відправляли в Успенський собор наших реставраторів, вони що могли, загерметизували. Але дах знову почав текти. Все має свій природній ресурс і він вичерпується, – переконує начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко. – Дах каплиці Трьох Святителів є різночасовий – на банях є бляха, на яку падало каміння з вежі Корнякта, і вона в катастрофічному стані, є частина в трошки кращому, але всюди вона протікала, не так через бляху, як через інші щілини".

Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР

За словами чиновниці, як тільки зняли бляху, стало зрозуміло, що є абсолютно деградована дерев’яна решітка, на яку набитий дах, що вона повністю трухлява і її потрібно поміняти. "Чи можна старовинну бляху поставити назад? В частині куполів неможливо, тому що ця бляха трималася на своїх фальцях, вона там зовсім у поганому стані. Її коли розігнути, то зігнути назад вже неможливо. Тому просто її б треба було обрізати, вирізати якісь кавалки, комбінувати дах. Це було б наступною проблемою, тому що забагато швів, а це потенційне протікання. Реставрацію цього даху потрібно було робити сто років тому, його тоді можна було латати. Тепер ні, він є дуже сильно пошкоджений", – каже пані Онищенко.

Кому – охорона, кому – піар

А от історики вважають, що дискусія навколо цього питання – ніщо інше, як піар та награна переписка.

"Львівські пам’яткоохоронці знали, що збираються міняти той дах досить давно. І не рухалися, не виступали з заявами та інтерв’ю, коли ще можна було цьому запобігти, просто мовчали, – каже відомий львівський історик, доктор історичних наук Микола Бандрівський. – А зараз договір підписаний, гроші виділені. Який сенс тепер це ворушити? Щоб допомогти пропіаритися тим людям, які діють заодно з управлінням охорони історичного середовища? Запитайте тих "борців", чи вони зверталися з цього приводу в прокуратуру, в поліцію? Це вже не вперше у Львові відпрацьовується така методика: кричати після того, коли вже запізно. Це гра в папери-забавки, як і було задумано. І поки триватиме та награна "переписка", дах перекриють. А, якби було звернення у правоохоронні органи, то почалося б слідство і ті роботи призупинили б до з’ясування усіх обставин".

Тим часом, роботи на куполі тривають. Окрім перекриття даху, тут мають також оновити хрести. На ці роботи в міському бюджеті виділили близько 1,9 млн гривень. Про терміни завершення робіт наразі не повідомляють.

Тетяна Метик, спеціально для Depo.Львів