Псевдозамінування: Чому почастішала їхня кількість та скільки обходяться бюджету хибні виклики

"Негайно заберіть дітей зі школи" – таке повідомлення 12 січня отримали тисячі батьків, які вранці відправили дітей до навчальних закладів Львова. У групах в соціальних мережах почалася справжня паніка: дорослі, кидаючи роботу та усі справи, чимдужче поспішали забирати дітей зі шкіл. Адже, як стало відомо, усі навчальні заклади міста "заміновані". Depo.Львів розбиралося, кому вигідна така паніка, і яка вартість таких "жартів". 

Вибухівка у кожній школі

Інформацію щодо замінування приміщень навчальних закладів у Львові надзвичайники отримали 12 січня. Поліція обстежила усі школи, які на той момент працювали, а також прилеглі до них території. На щастя, повідомлення виявилися хибними, хоча й добряче налякали усіх.

Як повідомили Depo.Львів у департаменті цивільного захисту населення Львівської ОДА, оглянули 130 шкіл Львова. Ще 43 – від проведення огляду відмовились. Задля безпеки довелося евакуювати 3 051 учителя та 30 906 учнів.

Кінологи та вибухотехніки обстежили понад сотню шкіл. Фото: ГУНП у Львівській області

Кількість евакуйованих могла б, звичайно, бути більшою, однак у міському управлінні освіти зазначили, що не всі навчальні заклади ще приступили до навчання, у деяких школах тривають канікули.

Січень – час псевдозамінувань

Цікаво те, що псевдомінери активізуються у певні періоди. Січень – їхня улюблена пора, якщо проаналізувати статистику викликів. Минулого року у цей період також було чимало таких повідомлень.

"Мінують" досить різні об’єкти. Та й причини теж бувають доволі різні. Від "не хочу йти на контрольну" до "5 мільйонів гривень викупу". І зазвичай – це місця масового скупчення людей. Про це у коментарі Depo.Львів розповів керівник пресслужби ДСНС у Львівській області Віталій Туровцев. 

За його словами, найкраще мінерам "заходять" ТРЦ, навчальні заклади, ринки. Також бувають аеропорти та вокзали. До речі, як розповідають фахівці, останні два об’єкти можуть бути "замінованими" через банальне спізнення на потяг чи літак. Таким чином авіарейс чи потяг затримується, а отже людна встигає. Найгірше – що більше фейкових замінувань, тим люди спокійніше до цього ставляться. І це велика біда, кажуть правоохоронці.

Почастішали фейкові повідомлення і через бойові дії на сході України: усе це задля дестабілізації ситуації на мирних територіях. І це все попри те, що минулого року набрав чинності закон про посилення відповідальності за заздалегідь неправдиве повідомлення про мінування.

Суворіший термін ув’язнення для осіб, які роблять брехливі повідомлення про мінування будівель, збільшено максимально до восьми років. Раніше за такий проступок, якщо він вчинений вперше і без тяжких наслідків, передбачалося від двох до шести років ув’язнення, тепер – від чотирьох до восьми. Однак знайти псевдомінера і покарати його – фактично нереально, бо дзвонять із непідконтрольної Україні території, а там, як кажуть, чорт ногу зломить.

Головне – вчасна евакуація

Щоб перевірити, чи подібні повідомлення правдиві, щоразу на місце події виїжджають десятки фахівців. Це і вибухотехніки (мінімум дві особи), кінологи, патрульні, рятувальники, газова служба, електрики, медики тощо. Для повного обстеження об’єкта, зазвичай, потрібно три-чотири години.

"Прибувши на місце, ми евакуйовуємо людей, – розповідає журналістам начальник відділу техніко-криміналістичного забезпечення Управління вибухотехнічної служби ГУ НП у Львівській області Андрій Ільків. – Найчастіше мінери дзвонять, коли заклади торгівлі чи інші майданчики відчинені. Таким чином створюють більше незручностей для персоналу та відвідувачів".

Правоохоронці зазначають, що деколи вдається встановити особу мінера. До прикладу, наприкінці минулого року затримали 34-річного мешканця Черкаської області, який 22 жовтня замінував залізничний вокзал у Львові. Поліція відшукала чоловіка практично одразу, йому світить реальний термін позбавлення волі.  

Недешеве задоволення

Вирахувати вартість виклику на фейкове мінування не так вже й важко. За словами начальника пресслужби ГУ ДСНС у Львівській області Віталія Туровцева, приблизно – це 30 тисяч гривень.

"Під час замінування на місце події виїжджає один автомобіль, у якому перебуває п’ять фахівців. Основне завдання – оперативно прибути, організувати чергування і допомогти в евакуації людей. У середньому затрати на один виїзд рятувальників – це близько 30 тисяч гривень", – каже він.

Віталій Туровцев, начальник пресцентр ГУ ДСНС у Львівській області. Фото: zahid.espreso.tv

Тож не так важко підрахувати, у скільки платникам податків обійшлася перевірка понад сотні львівських шкіл.

Нині ж силовики активно шукають авторів повідомлень про мінування. За останні декілька днів листи з погрозами надходили до багатьох міст. За даними надзвичайників, з початку року вже надійшло 145 викликів про замінування. В Одесі днями "мінували" ялинку на головній вулиці міста, у Києві – станції метро, у Черкасах та Львові – навчальні заклади. А сьогодні надійшла "черга" до торгово-розважальних центрів. І за словами фахівців, допоки реально не запрацює механізм покарання псевдомінерів, доти ситуація буде напруженою.