Округ №22: Як виборці "кинули" Палицю на "засіяному" окрузі

Протеже неформального господаря Волині поступилася випадковому конкуренту всього тридцятьма голосами

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №22

Центр – місто Луцьк

Опис меж – місто Луцьк

Місцезнаходження ОВК – м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, приміщення виконавчого комітету Луцької міської ради

Орієнтовна кількість виборців – 157 536

Кількість виборчих дільниць – 84

Округ №115 включає в себе весь Луцьк. Але оскільки місто складається не тільки зі спальних мікрорайонів, а й з приватного сектору, то кандидатові, який сподівається на перемогу, або потрібно враховувати проблеми усіх верств населення, або просто не зважати на мешканців невеликих будинків і розраховувати набрати більшість голосів у багатоповерхівках обласного центру.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 22 округу під час парламентської кампанії 2014 і 2012 року входив Луцьк. А от в 2007 і 2006 році "луцький" округ був під номером 23. Під час парламентських виборів 2002 і 1998 року нинішній 22-ий округ співпадав з тодішнім округом N22.

Під час президентських виборів 2014, 2010 і 2004 років округ також мав номер 22. А от на президентських виборах 1999 року значна частина нинішнього 22 округу входила в тодішній 19 округ.

Одна з особливостей Луцька – значна кількість соціально незахищених категорій населення. Кандидатові у депутати доводиться і "гречку роздавати", і транспортне покращення обіцяти, обіцяти побудову дитсадків і дитмайданчиків і займатися очищенням спальних районів міста від генделиків і наркокубел.

Саме цим і займалася перед виборами 2014 року завідувач кафедри української літератури Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки, безпартійнa Ірина Констанкевич. З цієї скупої інформації на сайті Центральної виборчої комісії не зовсім зрозуміло, звідки у цієї жінки можуть бути гроші. Але для місцевих це не секрет. Констанкевич – на той час була заступником голови правління благодійного фонду "Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом". А сам Ігор Петрович був у 2012 році обраний депутатом від цього ж округу. Згодом він пішов працювати головою Одеської обладміністрації і Волинської обласної ради, тому вирішив "передати" добре "підгодований" округ своїй протеже. Але Ірині Мирославівни для перемоги не вистачило 29 голосів. І це у місті з населенням 200 тисяч. Перемогу здобув висуванець "Народного фронту" Ігор Лапін. Це, чи не єдиний випадок, коли у Луцьку "бабло" програло вибори.

На виборах 2014 року перемогу на виборах святкував на той час адвокат Волинської обласної колегії адвокатів, командир другої роти батальйону "Айдар", безпартійний, проживає в місті Ковель Волинської області, висуванець політичної партії "Народний фронт" Ігор Лапін, який набрав 24,24%, або 24 245 голосів. Друге місце посіла вже згадана Констанкевич з результатом 24,21%, або 24 217 голосів. Висуванець партії "Блок Петра Порошенка" директор департаменту інвестиційного банкінгу ТОВ "Конкорд Кепітал" Роман Іванюк набрав лише 10,93% голосів. Четвертим до фінішу прийшов командир взводу підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення ГУ МВС України в Київській області полк "Азов" Павло Данильчук – 8,36%. І лише п'ятим був нинішній в.о. мера Луцька, а на той час пенсіонер з партії "Батьківщина" Григорій Пустовіт – 7,18%.

Перемога далася Лапіну хочі і відносно легко, але була несподіваною. Перед виборами більшість експертів віддавали перевагу "кандидатці від Палиці". І не важливо, кого би олігарх вирішив висувати у своєму окрузі, що раніше роками "засівався" його фондом, який зараз має назву "Тільки разом". Констанкевич була чи не найкращим кандидатом від фонду, програти вона могла лише дивом. І диво сталося. Визначальним для Лапіна стала його участь у Революції Гідності і в АТО. В 2014 році в Західній Україні виборці віддавали перевагу саме таким кандидатам.

Лапін з грудня 2013 року перебував на Майдані, був активним учасником революційних подій зими 2013-2014 року, став членом Громадського формування з охорони громадського порядку "Самооборона Волині". За його участі було звільнено від терористів кілька населених пунктів в Луганській області, зокрема Щастя. Після такого виборці вже не згадували Лапіну, що в 2010 році він невдало балотувався на мера Ковеля від Селянської партії, яка запам'яталася підтримкою Віктора Януковича на виборах президента, а голосували за нього, як за кандидата в депутати від Луцька.

На виборах 2012 року перемогу в окрузі N22 святкував на той час безпартійний мешканець міста Яремче (Івано-Франківська область) Ігор Палиця, який більш відомий, як бізнесмен наближений до Ігор Коломойського і неформальний господар Волині. Без особливих зусиль Ігор Петрович набрав 40,27% і переміг кандидата від "об'єднаної опозиції", висуванця "Батьківщини" Петра Кравчука - 26,74%. Взагалі, на виборах 2012 року і в інших округах Волині в основному перемогла "гречка".

У 2007 і 2006 році вибори проходили за партійними списками, тому кандидат від округу не обирався. Більшість в нинішньому окрузі N22 отримали відповідно Блок Юлії Тимошенко, у який на той час входили Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", партія "Реформи і порядок" і Українська соціал-демократична партія. А також блок "Наша Україна", у який на той час входили Конгрес Українських Націоналістів, Народний Рух України, Партія промисловців і підприємців України, Партія Християнсько-Демократичний Союз, Політична партія "Народний Союз Наша Україна" і Українська республіканська партія "Собор". Це свідчить про традиційний національно-демократичний орієнтир виборців.

А в 2002 році депутатом від "луцького" виборчого округу став на той час директор центру муніципальних реформ "Луцьк-1432", член партії "Наша Україна", висуванець блоку партій "Наша Україна" Володимир Бондар. Він набрав 51,33%. Друге місце, з результатом 10,49% посів народний депутат України, член Політичної партії "Трудова Україна", висуванець виборчого блоку політичних партій "За Єдину Україну!" Олександр Свирида. Можна багато писати про стратегії перемоги, але насправді для перемоги в Західній Україні в мажоритарних округах в 2012 році було достатньо "сфотографуватися з Ющенком" і заявити про особисту підтримку Віктора Андрійовича у своїх агітках. Так робили кандидати "Нашої України" не тільки з Волині.

У 1998 році вибори в окрузі з результатом 15,51% виграв Свирида, який на той час був головою правління відкритого акціонерного товариства "Волиньхолдінг" і членом Демократичної партії. На другому місці був доцент Волинського державного університету імені Лесі Українки, член Комуністичної партії (так-так, уявіть собі 20 років тому комуніст ледь не став депутатом від Луцька) Станіслав Пхиденко – 13,9%. А третім прийшов до фінішу редактор часопису "Народна справа", голова Волинської обласної організації Народного Руху України, член Центрального Проводу Народного Руху України Олександр Харченко з результатом 13,33%. А переможець наступних виборів, а на той час безробітний Бондар зачаївся на п'ятому місці з 6,19%.

Ще однією особливістю цього округу є те, що тут ще ніхто з кандидатів не виграв вибори двічі поспіль. Наскільки швидко місцевих мешканців зачаровує новий кандидат, настільки швидко вони у ньому і розчаровуються. Взагалі, в окрузі перемагають націонал-демократи, а останнім часом кандидати з присмаком "укропу".

Зараз особливої активності когось із майбутніх кандидатів, окрім фонду Палиці, на окрузі не видно. Він сам або його висуванець і матиме найбільше шансів для перемоги. Лапін, якщо і висуватиметься, то стати депутатом вдруге йому буде важко. Адже, 2019 рік, це не 2014 і виборці будуть керуватися зовсім іншими мотивами. Крім того, за ці п'ять неповних років волинські ЗМІ написали стільки "викривальних" матеріалів про діяльність Лапіна в АТО, що навіть якщо це все і неправда, то рейтинг його все одно суттєво похитнувся.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №22)

1998 рік

Олександ Свирида - 15,51%

Станіслав Пхиденко - 13,90%

2002 рік

Володимир Бондар - 51,33%

Олександр Свирида - 10,49 %

2012 рік

Ігор Палиця - 40,27%

Петро Кравчук - 26,74%

2014 рік

Ігор Лапін - 24,24%

Ірина Констанкевич - 24,21%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №22)

1998 рік

Народний Рух України – 24,62%

Комуністична партія України – 12,70%

Партія "Наша Україна" (Партія "Реформи і порядок") – 8,53%

Партія Зелених України – 6,69%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 5,84%

Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 4,33%

Виборчий блок партій "Національний фронт" - 4,31%

Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України ) – 4,23%

2002 рік

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 52,61%

"Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 17,88%

Комуністична партія - 7,67%

2006 рік

Блок Юлії Тимошенко - 44,37%

Блок "НАША УКРАЇНА" - 21,25%

Партія регіонів - 5,33%

Український Народний Блок Костенка і Плюща – 5,12%

Соціалістична партія України – 4,19%

2007 рік

Блок Юлії Тимошенко - 58,52%

Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 19,12%

Партія регіонів - 7,48 %

2012 рік

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 33,60%

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – 28,21%

"УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 19,6%

Партія регіонів - 8,39 %

Комуністична партія України – 4,77%

2014 рік

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 29,05%

Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 19,10%

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 16,83%

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 8,82%

Радикальна Партія Олега Ляшка – 6,62%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 5,49%

"Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 4,34%

"ПРАВИЙ СЕКТОР" - 2,88%

На позачергових президентських виборах 2014 року більшість голосів в окрузі, як і на всій Волині, набрав Петро Порошенко – майже 60%. Другим був Олег Ляшко з результатом 13,05% Взагалі, Луцьк та область традиційно голосують рівномірно на виборах глави держави, різниця в округах не відчувається і складає кілька відсотків. На виборах 2010 року більшість була у Юлії Тимошенко - понад 80%. В 2004 понад 87% були за Віктора Ющенка, а у 1999 понад 75% підтримали Леоніда Кучму.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №22)

1999 рік. II тур

Леонід Кучма - 75,02%

Петро Симоненко - 18,83%

2004 рік. III тур

Віктор Ющенко- 87,22%

Віктор Янукович - 10,14%

2010 рік. II тур

Юлія Тимошенко - 80,40%

Віктор Янукович- 13,71%

2014 рік

Петро Порошенко - 58,33%

Олег Ляшко - 13,05%

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Львів

Мітки: #Луцьк