Львів воєнний: На вулицях побільшало російськомовних, а пам’ятки архітектури ховають від "освободітєлєй"

Як тепер живе Львів і що змінилося для самих львів’ян, читайте у репортажі Depo.Львів.

Вузькі вулички, середньовічна архітектура, затишні кав'ярні, трамваї, люди на вулицях. Так виглядає місто і, на перший погляд, видається, що тут, як і раніше, триває мирне життя. Проте надмірна тиша, яку час від часу переривають сирени, та чоловіки у військовій формі з автоматами повертають усіх у реальність.

В кафе сидять люди та п'ють каву. Алкоголь у Львові заборонений

На вулицях Львова зараз немає ні вуличних музикантів, ні гамірних туристів. Хоча в центрі людей трохи є. Ні, це не місцеві, більшість із них – вимушені переселенці, які приїхали сюди цілими сім’ями. Вони ходять по храмах, роздивляються архітектуру, сидять за столиками у кав’ярнях. Більшість із них розмовляють російською. Це дещо дратує самих львів’ян, але вони толерантно мовчать.

Вимушених переселенців у Львові закликають розмовляти українською

Лише бабуся, яка продає квіти на розі біля Галицького базару, не стримується і пошепки каже до своєї знайомої: "Стільки руської мови не чула при совітах, як тепер".

Але у Львові вже організували безкоштовні курси із вивчення української мови. Заняття відбуватимуться двічі на тиждень на платформі ZOOM. Записатися на них можуть усі охочі.

Зазначимо, що через такий величезний потік переселенців до Львова (від початку російського вторгнення на Львівщину прибуло понад 200 тисяч вимушено переселених осіб) у місті вже практично неможливо знайти вільної квартири. А ціни на деякі помешкання стартують від 20-25 тисяч гривень на місяць.

Фасад Домініканського костелу закрили мішками із будівельним сміттям

Навколо львівської Ратуші – теж мішки з камінням та риштування

Шокуюче виглядають античні статуї-фонтани на площі Ринок – вони закриті вогнетривким матеріалом та заховані у спеціальні саркофаги, вітражі храмів забиті щитами. Це на випадок, якщо орки все ж бомбитимуть місто.

Так тепер виглядають фонтани на площі Ринок

"Скульптури обгортають, вітражі закривають захисними екранами, а деякі пам'ятки мистецтва демонтують. Наприклад, до сховища вже перемістили частину унікальної сакральної пам’ятки – дерев’яного вівтаря "Голгофа". Цей вівтар з XIV століття пережив війни, пережив епоху боротьби Радянського Союзу з релігією. Нещодавно його реставрували. До слова, одну з фігур вівтаря знайшли у музеї. Очевидно, вона була захована під час Другої світової війни так, як ми зараз це робимо, – говорить начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко. – Ця сакральна пам’ятка – єдина така в Україні, думаю, і у Європі також".

Скульптури на площі Ринок обгорнули вогнетривкою тканиною, скловатою, спеціальною фольгою і насамкінець – вдягнули на них спеціальні мішки. "Це, звичайно, не врятує фігури, якщо буде пряме потрапляння, однак при потужній ударній хвилі вони не розіб’ються на шматки й не розлетяться. Демонтувати їх не завжди є можливість, вони великі", – додала Лілія Онищенко.

Так само закрили захисними матеріалами й скульптури навколо катедри, що стоять окремо.

Щодо фасадів будівель, то намагаються насамперед захистити найбільш вразливі елементи – вітражі.

Вітражі Успенської церкви виглядають моторошно

Роботи біля церкви святого Андрія

"Закриваємо їх у різний спосіб, десь навіть і демонтуємо, і складаємо так, щоб пізніше можна було поставити на місце. В більшості – закриваємо, щоб у випадку вибухової хвилі вони лишились неушкоджені", – каже Лілія Онищенко.

Ці всі роботи виконують львівські професійні реставратори. Також місто отримало допомогу від реставраторів з Польщі – ті зібрали гроші, щоб закупити матеріали, й передали їх львів’янам.

Роботи біля львівської катедри ще тривають

Фасад каплиці Боїмів закрили повністю

В етнографічному музеї теж закрили спеціальними пластинами вікна

За словами Лілії Онищенко, усі львівські музеї також демонтували свої експозиції та передали їх до сховищ.

Звичайно, геть усе цінне вберегти не вдасться. Адже у Львові понад 2500 пам’яток історії та архітектури. А вся історична частина міста та Святоюрський комплекс з 1998 року належать до Світової спадщини ЮНЕСКО.

А тим часом пересічні львів’яни вірять, що окупант все ж не посміє ступити на "бандерівщину" і готуються до Великодніх свят – миють вікна, висаджують клумби та фарбують лавочки у скверах.

Все буде Україна!

Фото: Depo.Львів