Коли Трускавець, Дрогобич і Стебник опиняться під землею

У зоні розробок підприємства "Полімінерал" (Стебник,Львівська область) над старою карстовою порожниною площею понад гектар обвалилося склепіння. Локація обвалу – 500 метрів від дороги Дрогобич - Трускавець. За даними Трускавецької міської ради, обвалилась зона діаметром 300 метрів на глибину до 50 метрів.

Між Трускавцем і Дрогобичем існують значні підземні порожнини, утворені внаслідок активного видобутку калійних солей у 1970-1980-х роках. Науковці і сейсмологи уже багато років попереджали про небезпеку обвалів цих порожнин, що можуть спровокувати локальні землетруси. Торік у серпні, наприклад, землетрус силою 2,8 бали стався у сусідньому містечку Стебник.

Про можливість виникнення провалля було відомо давно, адже подібні інциденти виникали вже кілька разів (востаннє – в 2009 році). Тоді на ліквідацію аналогічної ситуації біля дороги Львів - Трускавець поблизу Стебника було виділено кілька десятків мільйонів гривень. Причому попереднє провалля виникло вже після того, як почались роботи з ліквідації ще більш ранішого.

Вісім років тому йшлося про те, що причиною не дуже активного фінансування ліквідації провалів та причин їхнього виникнення є думка науковців, мовляв, у будь-якому випадку найбільш негативний розвиток ситуації на "Полімінералі" не може призвести до наслідків із сейсмічною активністю для навколишніх населених пунктів. Але нова надзвичайна ситуація продемонструвала, що це не зовсім так, адже землетрус під час обвалу відчули не тільки мешканці Трускавця, а і Стебника і навколишніх сіл. Про землетрус також повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Львівській області. За даними обробки сейсмічної мережі відділу сейсмічності Карпатського регіону ІГФ НАН України, координати епіцентру наступні: широта 49.3018°, довгота 23.6019°; глибина гіпоцентру в межах 2,2 км.

Ще у 2007 році йшлося по те, що тріщина, що утворилася на полі рудника №2 Стебницького ДГХП "Полімінерал", загрожує існуванню автодороги Дрогобич - Трускавець, високовольтних ліній електропередач, які живлять райцентр, і водогону Гірне - Дрогобич. Проте, поки проблема не нагадувала про себе, про неї забули. І от вона про себе нагадала.

Влада Трускавця намагається заспокоїти місцевих мешканців і туристів. Так, заступник мера Трускавця Олексій Балицький повідомив, що на місці вже працюють науковці, експерти, представники Львівської обладміністрацї та Дрогобицької райадміністрації. "Загрози курорту та його джерелам немає. Це на сьогоднішній день найважливіше!
І не потрібно поширювати недостовірну інформацію. Будь-які процеси, які є чи можуть бути в майбутньому на руднику №2, не мають жодного негативного впливу на родовища мінеральних вод в Трускавці (висновки науковців!)", - запевняє Балицький на своїй сторінці у "Фейсбуку".

Мер Трускавця Андрій Кульчицький пішов ще далі і вгледів можливість появи нового курорту поблизу міста. "На місці обвалу з часом може утворитися водойма з високою мінералізацією води по типу мертвого моря", - заявив він. За його словами, на місце провалля прибули фахівці Івано-Франківського університету нафти і газу. Проведено попереднє технологічне обстеження зони просідання ґрунтів над карстовими пустотами і дорогою, попереду тривале комплексне дослідження всієї території над рудниками. Також була проведена виїздна нарада за участю директора департаменту екології та природніх ресурсів ЛОДа Руслана Гречаника, начальника державної екологічної інспекції ЛОДА Миколи Маланича, керівництва району і прилеглих міст. За попередніми висновками, можливий крайовий обвал кратера до 50 метрів. Дно кратера лежить над 100 метровою товщею води, воно теж просяде. Тож на цьому місці буде глибока водойма з водою, насиченою сіллю.

Місцева влада ще у 1990-ті роки визнала, що проблему з підземними пустотами у Стебнику Україна самостійно не вирішить. Науковці-песимісти тоді прогнозували, що Стебник, Трускавець і Дрогобич можуть піти під землю. Неодноразово говорилося про те, що потрібні інвестиції, аби дослідити карстові провалля і водночас вкласти гроші у розвиток рудника. Німецькі експерти, які вивчали питання кілька років поспіль, у 2009 році встановили, що його можна розвивати, і це мають робити за німецькі інвестиції. Адже тут є близько 700 мільйонів тонн запасів руди. До того ж, відновлення виробництва означало б нові робочі місця та економічне відродження Стебника.

За версією представників "Полімінералу", проблеми почалися ще в кінці 1970-х років, після землетрусу в Румунії. В землі утворилася тріщина, через яку почала просочуватися вода, яка вимила породу. Через це щільність породи ставала все меншою, один за одним утворювалися карсти. Карст, який просідав біля Модрич, числиться за № 25. Однак він особливо небезпечний, бо через нього протікає річка Вижниця. Коли земля провалиться, її води через тріщини всмокчуться вглибину, а оскільки вона прісна, то продовжить розчиняти породу, чим створить загрозу ще більшого просідання ґрунту. Якщо ж вода затече в шахту і почне розмивати ціляки (стовпи породи, які підтримують ґрунт), це вже загрожуватиме існуванню всіх чотирьох міст регіону – Дрогобича, Трускавця, Борислава і Стебника.

Перша надзвичайна ситуація виникла ще у 1983 році, коли після затоплення одного з рудників на підприємстві винили підземні пустоти. Тоді, 14 вересня 1983 року, після сильного дощу відбувся прорив ґрунтової дамби хвостосховища між пікетами 7 та 8. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (тобто мулу) рвонула у басейн р. Солониці, а з неї - у р. Тисменицю й далі в р. Дністер та Чорне море. Сумарна маса викиду склала понад 5 млн тонн. Це був селевий потік з потужним гідравлічним напором.

Величезна маса соляних відходів забруднила всю навколишню територію (річки, сади, городи, поля, ліси), що завдало шкоди флорі й фауні району, а також гідробіонтам (мікроорганізмам, що дивуть у воді, – Ред.) річок Солониці, Тисмениці, Дністра та Чорного моря. Аварія висвітлила всі наявні недоліки запроваджених в Україні радянських технологій, які застосовувались на російських і білоруських підприємствах, де використовують дещо іншу сировину — так звані сильвінітові руди, призначені для виробництва хлорних калійних добрив.

Після цього об'єм виробництва калійних мінеральних добрив у Стебнику зменшився, проте ймовірність прориву дамби хвостосховища зберігається. В дамбі наявні дрібні тріщини, але належних запобіжних заходів не було вжито.

Довідка Depo.Львів. Підприємство під Трускавцем було сформоване на базі однойменного калійного родовища в 1946 році. На початку 1960-х став до роботи рудник № 2. Стебницьке родовище калійних солей відроблялось двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн тонн на рік.

До 1966 року Стебницький калійний комбінат випускав лише сиромелений каїніт (без збагачення) з вмістом K₂O близько 10% та кухонну сіль. У 1966—1967 рр. побудовано хімічну збагачувальну фабрику, яка випускала калійно-магнієве мінеральне добриво (калімагнезію) з вмістом K₂O до 17-18%. У Стебницькому соляному родовищі соляні пласти мають потужність від 60 до 110 метрів

Зараз загальний об'єм підземних карстових порожнин становить 440 тис. кубометрів, тампонажні роботи припинено в 1993 році. Відпрацьовані порожнини утворюють близько 33 млн кубометрів пустот. У хвостосховищі накопичено 11,2 млн кубометрів відходів. За 2002 - 2004 роки активізація поверхневого карсту тричі фіксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курорту Трускавець, що загрожує виникненню провалів земної поверхні та можливою руйнацією автодороги Львів-Трускавець, водогону Гірне - Дрогобич (водогін розташований в межах впливу гірничих робіт на шахтному полі рудника № 2) і лінії електропередач. При руйнації відпрацьованих порожнин можуть виникати техногенні землетруси до 7 балів, що може викликати пошкодження будівель в містах Стебник, Трускавець та Дрогобич, а також руйнування хвостосховища.