Гра на виборця: Чому в Синютки вирішили розірвати дипстосунки з Росією

Звернення до президента України Петра Порошенка, прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і голови Верховної Ради Андрія Парубія з вимогою розірвати дипломатичні відносини і запровадити візовий режим з Росією було ухвалене на сесії Львівської облради під вечір вівторка, 20 березня.

Ініціював питання заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк, якого було обрано від партії "Громадянська позиція". Підставою для того, що облрада вчергове згадала про розрив дипломатичних відносин з Росією стали вибори в Криму. "Своїми останніми діями Російська Федерація продовжує демонстративно нехтувати територіальною цілісністю України, міжнародними договорами та принципами цивілізованого суспільства. Проведення виборів в анексованому Криму, постійні провокації на українській території, диверсії проти громадян у країнах Європи зумовлюють необхідність рішучіших кроків для зміцнення безпеки України", - заявив Гірняк.

З огляду на це, депутати Львівської обласної ради звернулися до вищого керівництва держави з вимогою розірвати дипломатичні стосунки з Російською Федерацією, а разом з тим впровадити гостям з-за поребріка і в'їзні візи. На думку депутатів Львівщини, такі кроки України визріли вже давно, адже Росія знехтувала шансами, які їй давала світова спільнота. "У такій ситуації в нашої держави залишається єдиний вихід – послідовними й рішучими діями зміцнювати свою обороноздатність, складовою якої є безпека України та її громадян від можливих диверсій і терактів", - йдеться у документі.

За звернення проголосували 56 з 84 депутатів облради, тобто на 13 більше за мінімум, необхідний, щоб питання "пройшло". Найактивніше розірвання дипломатичних відносин з Росією підтримала фракція "Блоку Петра Порошенка" – 17 депутатів з 19, не голосували лише Василь Баран і Роман Демчина. Партія мера Львова Андрія Садового "Самопоміч" дала лише 6 голосів з 13 можливих, ВО "Свобода" – 4 з 12, "Батьківщина" – 3 із 9, "Громадянська позиція" – 6 із 8, УКРОП – 4 із 6, НРУ – 4 із 5. "Народний контроль" і "Радикальна партія Олега Ляшка" підтримали звернення повним складом, давши по 5 голосів кожна, також за документ проголосували обидва позафракційні депутати. Проти ніхто не голосував, лише 5 з 61 депутата, які присутні в залі витягли картки для голосування.

Не важко підрахувати, що без потужної підтримки БПП питання не набрало би потрібної кількості голосів. При цьому видається дивним, що до ініціативи досить холодно поставилися "свободівці", які мали б першими вимагати боротьби із ворогом, тим більше, такої вигідної для виборця, а натомість дали лише кволі чотири голоси. Чи то приревнували, що така електорально вигідна ініціатива "зайшла" не від них, чи іншими міркуваннями керувалися, але за результатами голосування навіть "ляшківці" видаються куди більш затятими націоналістами і патріотами, ніж "свободівці".

Спробуємо розібратися, що стоїть за цією гучною заявою і які вона матиме (якщо матиме) наслідки. Перше, про що варто згадати, – це те, що голосування львівської облради може стати "першою ластівкою" для "параду" таких же зверненнь від інших обласних рад, які ухвалюватимуть такі ж чи схожі рішення. Подібну "ланцюгову реакцію" можна було спостерігати зовсім нещодавно, коли депутати регіонів один за одним піднімали питання питанням про використання червоно-чорного прапору УПА поруч з державним, яке у січні-лютому торпедувала "Свобода". Також можна припустити, що в першу чергу цю хвилю підхопить Західна Україна, а от інші області "підключатимуться" до ініціативи хто як зможе.

Друге припущення менш очевидне, але і його відкидати не варто, зважаючи на те, хто "пропихнув" це рішення: можливо, це – така собі інформаційна арт-підготовка для прикриття і обгрунтування певних "тілорухів" влади у тсосунках з Москвою, і на Львівщині у такий спосіб запустили процес "проби грунту". Але це у випадку, якщо на ті звернення буде хоч якась реакція. Бо зазвичай все відбувається інакше: насправді вимоги "порвати з Росією", які і всі попередні подібні звернення, нікого ні до чого не зобов'язують, на них можна навіть не вести вухом. Але в якості політичної технології, для електорату – а вибори не так далеко, як може здатися – підходять чудово. Тут ситуація подібна до, знову таки, ініціативи вивішування червоно-чорного прапору чи звернень про героїзацію Степана Бандери і Євгена Коновальця: більше піар-ефекту, в той час як реальної користі чи, точніше, значимості – нуль.

Питання візового режиму – взагалі чистої води популізм. Україна і так вже пускає росіян тільки за біометричними паспортами, яких в них нема, тож впровадження ще й віз мало що дадасть. З іншого боку, їхньою відсутністю завжди можна "тикнути" Банковій – мовляв, влада навіьт цього не робить. Що ж до дипломатичних стосунків, то їх в України з Росією і так не дуже є. Вони наче як і не розірвані, проте де-факто "підтримуються" хіба що для вигляду.

Отже, заява голосна, але найближчим часом в Україні все залишаться, як є. Хіба що інші облрпади так же відзначаться. Чим добряче потішать виборця, адже запит на такі показові дії в Україні є, і чималенький. І при цьому абсолютно неважливо, куди ці діє заведуть.