Місце, випробуване вогнем: Свірзький замок на Львівщині відкрили для відвідувачів (ФОТО, ВІДЕО)

В Україні навряд чи знайдеться замок, який не потребує реконструкції. Але таки приємно, коли поміж новин про те, що в одному обвалилася стіна, а іншим бракує кільканадцять мільйонів на консервацію руїн чи реставрацію, трапляються ті, які говорять геть про інше. Так трапилось із Свірзьким замком, який вперше за півстоліття вирішили відкрити для відвідувачів.

Непересічна подія сталася у розпал цьогорічної осені. Якщо раніше туристам дозволялося прогулюватися лише довколишньою територією, роблячи світлини на тлі старовинної оборонної фортеці, то однієї жовтневої суботи брама Свірзького замку розчинилася, і гостей вперше за 50 років покликали у середину. Як розповіла zaxid.net програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представили картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Від оборонної фортеці – до школи трактористів

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська.

У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів.

У 1969 року у львівського реставратора Бориса Возницького була ідея використати споруду як філіал Львівської галереї мистецтв, як Олеський замок, але до того так і не дійшло. Нині замком опікується Спілка архітекторів України. Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 роках. У споруді були відновлені білокам'яні портали проїзду центральної вежі, заново перекладені кам'яні сходи, бордюри, повністю замінена покрівля, відновлені інтер'єри внутрішніх покоїв, а також господарських будівель. Завдяки цьому для пересічного ока замок виглядає охайно.

Колись у стінах Свірзького замку проходили зйомки відомого радянського фільму "д'Артаньян і три мушкетери".

Що залишилося від колишньої розкоші

У XV столітті, коли замком володіла сім'я Свірзьких, споруда була одноповерховою і нагадувала прямокутник. Стіни фортеці мали довжину 25 на 52 метрів. Були створені підземелля та магнатська резиденція, а сама споруда укріплювалась двома вежами по краях.

Оздоблення внутрішніх покоїв ще зберегло сліди колишньої розкоші: різьблені сходи з дерева, дверні прорізи, а також оздоблення стелі.

Одразу за дерев'яним мостом, що колись був підйомним, гостей зустрічає в'їзна вежа Південного двоповерхового корпусу. Далі можна побачити затишний Внутрішній двір з круглою клумбою, яка обкладена червоною цеглою.

По сходинках одномаршових центральних сходів, по боках обкладених квітами у горщиках, можна дістатися до відкритої тераси Центрального фасаду з підвалом та Парадного корпусу, до якого з боків примикають Східний і Західний корпус. Кожен корпус обладнаний підвалом.

Господарський двір розташований рівнем нижче від основного корпусу і сполучається з ним лише за рахунок сходів у Західному корпусі. З трьох інших сторін подвір'я обнесене одноповерховими господарськими приміщеннями, такими як стайня, кухні й інші. Його перевагою є власний вихід назовні фортеці зі сторони півдня. Неподалік розташований замковий колодязь.

Грифон з герба

На кам'яному фасаді викарбуваний грифон (поєднання орла й лева). Тепер він став офіційним логотипом оновленого Свірзького замку та частиною експозиції. Зрозуміло, що грифон, який зображений на замку, мав би бути пов'язаний з його мешканцями, але як саме, поки не відомо.

Як розповідала Дивись.info дослідниця історії замку й кураторка виставки Наталія Матлашенко, під час дослідження історії замку вона виявила, що ніхто з його власників не мав грифона на гербі. "Є припущення у мене, що другі власники Свіржа були Цетнери, німці за походженням, що приїхали з Сілезії. І в XVI столітті Сілезія вже мала свій герб і на ньому був зображений лев. Мабуть, Цетнери, пам'ятаючи про батьківщину, спочатку зобразили герб Сілезії. Але вони дуже швидко адаптувалися у Галичині, обіймали серйозні посади, останній з Цетнерів, Ігнатій, став Белзьким воєводою (губернатором) на 25 років. А ось давнім княжим гербом Белза є грифон. Мабуть, тоді й відбулася трансформація нашого лева на грифона", - розповіла вона.

Дослідниця зауважує, що і грифон, і лев у міфології пов'язуються зі стихією вогню, а вогонь не раз випробовував цей замок. На диво, кожен раз знаходився новий власник, який відбудовував пам'ятку. Через це вона й збереглася у такому вигляді до наших часів.

З червонокнижними кажанами і французькими равликами

Завдяки цікавій екосистемі прилеглої території над проектом відновлення замку працюють не лише історики та архітектори, а й екологи з ландшафтними дизайнерами.

Експертам, які досліджують довколишню територію, вдалось з'ясували, що тут є трьохсотлітні дуби і трошки молодші каштани, модрина, липи, яким поза 100 років. Зокрема, науковці досліжували горище, оглядали підвали замку, де виявили понад 140 червонокнижних кажанів, які там оселились. Відвідувачі можуть побачити біля озера особливих равликів. Їх привезли до замку ще у XVIII столітті з Франції. Такої атракції в Україні більше немає ніде.

Коли працює

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11:00 до 17:00. Щоправда, відвідувати його можна тільки екскурсійними групами і лише за попереднім записом. А взимку графік відвідування може взагалі змінитися через відсутність опалення та нестачу персоналу. Деталі за посиланням.

Як доїхати

До фортеці можна дістатися по-різному: сміливці їдуть на велосипедах (приблизно 30 км від Львова); автомобілем по трасі М-12 (Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кіровоград), потім через Перемишляни на Свірж, або Р-03 (Львів — Івано-Франківськ — Хуст — Мукачево) через Бібрку на схід до Свіржа, траса приведе вас прямо до ставу біля підніжжя замку.

Також можна поїхати громадським транспортом. Існує маршрутка зі Львова до Свіржа (Перемишлянский напрямок), але від зупинки треба пройти пішки кілька хвилин у напрямку ставка, де і знаходиться легендарний замок.