Чому львівський Міхо-вояж Садового розчинився у повітрі

Попри напружені очікування гучно анонсованої акції протесту 17 жовтня, на яку всі "опозиційно-єврооптимістичні" сили обіцяли вивести тисячі й тисячі обурених громадян, готових тут же як не "скрутити", то "надавати по шиї" чинній українській владі, мітинг під Верховною Радою закінчився, по суті, пшиком. Як по картинці – зібрати більш-менш переконливу "масовку" організаторам так і не вдалося, так по політичному і, головне, найголовнішому – піарному – "вихлопу". Якщо сама акція ще була хоч якось помічена, то її очільники якихось більш-менш тривалих слідів в інформаційному просторі не залишили.

Не виключенням став і львівський мер, лідер "Самопомочі" Андрій Садовий. Номінально голова Львова до подій у Києві підійшов відповідально. Він взяв одноденну відпустку за свій рахунок. Залишивши усі господарські питання у місті, Садовий вирушив до Києва з єдиною, по суті, метою – "засвітитись" на усіх центральних телеканалах і новинних стрічках. Садовий просто не міг дозволити, аби "опозиція" пікетувала "злочинну владу" без нього.

Тут можна провести аналогію із штурмом польсько-українського кордону Михайлом Саакашвілі за палкої і дієвої підтримки Юлії Тимошенко. Тоді лідерка "Батьківщини" не стільки підтримала екс-очільника Одещини (про це і йтися не може), скільки швидко зорієнтувалася, куди вітер віє, і так же миттєво цим скористалася, не впустивши можливості нагадати про себе в усіх медіа, як українських, так і міжнародних. Саме тому вона і поїхала. І їй все вдалося.

Садовий, котрий ніби як претендує на роль загальнонаціонального лідера, спробував зробити приблизно так само. Він теж вирішив попіаритися на Саакашвілі – чого варта хоча б їхня зустріч за зачиненими дверима у Львові після епічного штурму "грузинським варягом" українських пунктів пропуску. За даними джерел Depo.Львів, окрім самого Садового у Київ поїхали навіть окремі працівники Львівської міськради середньої ланки, які взяли участь у пікеті під прапорами "Самопомочі". Але їхнього лідера у столиці, можна сказати, практично ніхто не помітив.

Так, Садовий виступив перед Міхо-Майданом, і цей виступ нині досить помітно просувають "Фейсбуком", але навіть в новини він не потрапив. В ЗМІ куди більше наслідив соратник Садового по партії Єгор Соболєв, який і гучних заяв наробив побільше, і попіарився краще. Мер Львова же фактично скатався до столиці дарма.

Дивно, але і у Львові, на, так би мовити, своїй території "опозиційна" діяльність Садового також виявилася, по суті, відсутньою. Так, 17 жовтня під стінами Львівської ОДА і облради зібрався "тематичний" пікет, але попри те, що ця акція цілком "вписувалася" в контекст активності Садового, і багато хто з Садовим її і зв'язав, але і тут мер Львова виявився ні до чого. Адже на мітинг прийшли окремі члени місцевої Української галицької партії та невідомі активісти, які принесли парасольки, пофотографувались і за півгодини розійшлись. Львівська "Самопоміч" навіть не долучилась до пікету у Львові, хоча має досвід навіть встановлення палаток під стінами ОДА – з вимогами зупинити міфічну сміттєву блокаду. Чому так сталось – питання, скоріше, з риторичних. Можливо, справа в тому, що Садовий втрачає прихильність серед електорату навіть у Львові. А крім того, розуміє, що мітингом у Львові не отримає такого піару, як у столиці.

Слід зауважити, що підтримка Садовим бурхливих ініціатив Саакашвілі і компанії загалом була обережною, непомітною, без бажання. Власне, найяскравішим епізодом була зустріч у Львові, а після того - тільки якісь заяви "по темі" і пустка "у діях". Складається, що Садовий намагався використати ситуацію у своєму фірмовому стилі: щоб і попіаритися при нагоді, і не заробити на свою адресу серйозних закидів. Поміж політичними крапельками. І в цьому Садовий виявився настільки старанним, що десь між тими крапельками і розчинився.