Мільйони у каналізацію: Чому Польщі вигідно допомогти Садовому зі стоками

З настанням теплої пори року у Львові знову стає актуальним питання смороду, що час від часу виникає у місті. Одна з причин його виникнення - застарілі очисні споруди, які потребують реконструкції. За оцінками чиновників, щоб ідеально зробити очисні споруди, потрібно приблизно 300 млн євро і не менше 3−5 років. Depo.Львів намагався з'ясувати, чи реально Львову залучити такі кошти і виконати роботи.

Очисні споруди міста Львова, які експлуатує ЛМКП "Львівводоканал", є одним з основних елементів життєдіяльності міста. За даними Львівської міської ради, за останні роки з бюджету розвитку міського бюджету виділяються кошти на проведення ремонтних робіт на цьому об'єкті: у 2017 році було виділено 5 млн гривень, у 2018 році - 7 млн гривень. Також місто залучає іноземні інституції, які надають як консультації, так і фінансову допомогу. Роботи проводяться ще з 2006 року, тоді було виділено грантові кошти від шведського уряду.

Два роки тому місто підписало договір з Європейським банком реконструкції та розвитку для надання кредиту для будівництва біогазової установки, яка буде розміщена на очисних спорудах. Ця установка дасть можливість виробляти електроенергію з мулу, який місто отримує на очисних спорудах. Загальна вартість проекту – 31,5 млн євро, з яких 15 млн євро – кредит ЄБРР, 5 млн євро – кредит НЕФКО, 7,5 млн євро грант від фонду Е5Р та 4 млн євро місцевий внесок. Термін, на який надано кредит ЄБРР, – 13 років з пільговим періодом 3 роки після підписання кредитного договору. Е5Р, що надає грантові кошти, – це фонд східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

Як розповів директор ЛМКП "Львівводоканал" Валентин Вольський, за розрахунками, кількість електроенергії, яку місто планує отримати, буде покривати кількість електроенергії, яка використовується на очисних спорудах. Йдеться про 3 млн кіловат електроенергії. "Цей проект плануємо реалізувати до кінця 2019 року. Вироблення електроенергії - це одна із складових, а не основна мета проекту. Головна ціль більше екологічна. Адже цей проект, крім електроенергії, дозволить нам зменшити кількість мулу і, крім цього, в межах цього проекту передбачена реконструкція пісколовок". – додав він. Пісколовки - важливий елемент очисних споруд. Від їхньої якості та від того, як вони забирають пісок, залежить сам процес біологічної очистки.

Як з'ясував Depo.Львів, також місто звернулося до Екологічного фонду Польщі, який працює в цьому ж напрямку, аби ті допомогли розробити концепцію реконструкції очисних споруд із врахуванням усіх сучасних технологій, які відомі на заході, а також допомогли фінансово. "Ця інституція може надавати кредити під дуже малі відсотки, надає грантові кошти. Польща зацікавлена в цьому, бо стоки від нашого міста, через річку Полтву потрапляють у Західний Буг і далі - у Польщу. Тому їх уряд зацікавлений, щоб вода, яка поступає з України, була чистою", - розповів Вольський.

Загалом за останні роки з міського бюджету виділяють більше коштів для очисних споруд, ніж раніше. І більше уваги приділяється якісній очистці води. Минулого року місто виділило 5 млн гривень. ЛМКП "Львівводоканал" виділив 3 млн гривень власних коштів.

"Минулого року було проведено реконструкцію п'яти первинних відстійників, провели капітальний ремонт 7-го аеротенку. Це дало дуже хороший результат, який бачимо по якості стоків. Тобто ці заходи, які ми проводимо, дають хороші результати. Тому ми не будемо зупинятися, а продовжуємо рухатися в цьому ж напрямку", - каже Вольський.

Начальник управління інженерного господарства Львівської міськради Олександр Одинець розповів, що цього року в бюджеті розвиту передбачено 7 млн гривень на заходи з реконструкції на очисних спорудах. На цей рік "Львівводоканал" вже склав перелік тих заходів, які буде проводити. "Такими локальними інвестиціями ми будемо покращувати загальний стан очисних споруд, допоки не буде проведено повномасштабну реконструкцію. Тому будемо шукати шляхи комплексної модернізації цих споруд із залученням європейських інституцій", - розповів він.

Цього року, зокрема, "Львівводоканал" проведе ремонт відстійників № 3, № 8 та № 9 з повною заміною металоконструкцій та встановленням центрального та периферійного відбивачів з пластику та відновлення шляхової дороги; капітальний ремонт аеротенка-змішувача № 6 з повною заміною аераційної системи, заміною шиберних конструкцій та плит перекриття розподільчого каналу; ремонт відстійника № 4 та № 6 з відновленням металоконструкцій промивкою трубопроводу активного мулу та відновлення шляхової дороги; заміна компресорного агрегату № 5.

Крім цього планується провести заміну шиберних конструкцій первинних відстійників та аеротенків; ремонт відстійника № 6 та № 3 з повною заміною металоконструкцій та встановленням центрального та периферійного відбивачів з пластику, відновленням збірного лотка та відновлення шляхової дороги; ремонт відстійника ІВР 40 № 3 та № 4 з повною заміною металоконструкцій, відновленням центральної частини та відновлення шляхової дороги та заміна шиберних конструкцій на розподільчих чашах первинних відстійників та аеротенків.

Загалом цей проект – це другий крок з модернізації очистки каналізаційних стоків Львова. Першу модернізацію проводили у 2003-2006 роках і фінансували з грантових коштів, кредиту, а також коштів "Львівводоканал". Ця модернізація включала нові вхідні решітки, нове обладнання для головної каналізаційної насосної станції, нові повітродувки й контроль за витратою повітря і нове зневоднення мулу й нові мулові насоси.

Проект біогазової станції складається зі станції для зброджування надлишкового мулу. Мул забирається з первинних відстійниках і зброджується у двох метантенках об'ємом 15 000 кубометрів кожен. Газ із метантенків використовують для газогенераторів. Електроенергію головно використовуватимуть для роботи очисних споруд, а тепло – для підігріву мулу й будівель на території.

Після зброджування мул можна використовувати як добриво, можна висушувати, спалювати або покривати ним сміттєзвалища й шахти тощо. Нові пісколовки буде побудовано відповідно до належного сучасного проекту, вони видалятимуть пісок та жир. Їх буде оснащено промивкою піску та зневодненням. Чиновники запевняють, що реалізація проекту мінімізує шкідливі викиди у річку Полтва, що забезпечить суттєве поліпшення екологічної ситуації в місті.