Як "двічі переселенець" реалізував себе у спорті

Невеличке село, за 6 кілометрів від Нових Санжарів на Полтавщині 2 роки тому стало новим місцем проживання для вимушеного переселенця - зірки баскетбольного тренерства Олександра Сєрова. Та, на жаль йому не звикати вимушено переселятися. Вперше він переселився з Прип’яті - в яку можна зараз поїхати на екскурсію як на живий музей наслідку Чорнобильської катастрофи. Друге переселення було з Горлівки. Та здаватися не у правилах спортсмена.

  Олександр Миколайович, як Ви відноситесь до того, що Вас називають "переселенець?"

- Неважливо переселенець ти чи хто інший. Ось я вже другий рік тут знаходжусь. Зустрічаюся, розмовляємо. Люди йдуть на зустріч. А так, якщо сидіти… Сиджу, бо я переселенець, ну і що? Мені нема коли про це думати.

 "Залишати свій дім і їхати в нікуди було страшно, - згадує Олександр Сєров. - Проте у 86-ому вже за кілька місяців нас забезпечили житлом. Зараз, на жаль, такої перспективи ми не маємо".

На жаль, держава Україна не в силі наразі забезпечити вимушено переселених осіб житлом. Їх селять в гуртожитки, мобільні містечки, санаторії. Та все це занадто тимчасово. А приїжджають спеціалісти такого рівня, що якщо б не біда, то вони б може ніколи б не звернули увагу на такі селища. То чи не варто подумати про виділення коштів для житла таким особам, чи самого житла, щоб їх інтегрувати у місцеву спільноту назавжди? Адже це потім окупиться: хорошими спеціалістами, спортсменами, визначними здобутками на місцевому рівні?

Хороші лікарі врятують чи продовжать життя, хороші викладачі нададуть якіснішу освіту, спортсмени - підготують відомі на весь світ кадри. Адже не лише мешканцям великих міст досягати висот тільки із-за розвинутої інфраструктури! Чи не варто державі піднімати наші села?

Хоча ми говоримо про чистіше повітря та екологічнішу їжу в селах, та найдовше люди все ж таки живуть, по статистиці, у Києві!

 Розповідаючи про Олександра, директор районної ДЮСШ Юрій Миколаєвич Стрюк зазначив: "Він був у світі баскетболу "не остання людина", його спортсмени виступають у провідних клубах, і ми трошки "піднажались", бо проблема із приміщенням. Він зараз тренує у приміщенні навчально-виховного комплексу. В самій ДЮСШ не має приміщення. Ми в основному орендуємо.

Коли він прийшов, всі, хто піклується спортом району, зібралися, зважили всі "за" і "проти" і вирішили що все таки не варто втрачати такий багатий багаж досвіду, який в нього є.

 При нашій спортивній школі вже працюють досить сильні секції з пауер-ліфтингу, боксу, волейболу та деяких інших видів спорту. Діти їздять на обласні та всеукраїнські змагання, мають хороші результати. Та ми не могли втратити таку досвідчену людину, висококласного тренера. Тому й створили додаткову секцію. До слова, на сьогодні він єдиний з наших педагогів має вищу категорію.

 У Олександра займається 2 групи. Вже є невеликі, але успіхи. В районі не має сенсу проводити змагання його команд з іншими – шкільними, вони то з'їдуться, але буде не той рівень у школі і команди вихованців Сєрова. Зимою 2016-го року вони їздили у Київ. Олександр домовився із своїми вихованцями – які тренують у Києві. Та місцеві вихованці поїхали на товариську зустріч у Київську спортшколу І там виграли!

 Сам Олександр так сприймає ці зміни у своєму житті: "По тому рівню, де я їздив, я вважаю, що у цьому залі можна проводити вищу лігу і народ буде сюди йти і буде прославляти цих новосанжарців. Щоб була ще одна зіронька у сфері баскетболу. Я думаю, в перспективі тут буде команда, якою вони будуть гордитися.

У нас всюди є талановита молодь. Але, потрібно змінювати менталітет самих батьків : "Та що там ті спортсмени!". Зараз усе помінялося. В дітей-спортсменів вкладають гроші. "Конкретні" гроші. Перспектива тут є!".

Варто зазначити, що вихованка Олександра - Кириченко Руслана – учасниця Олімпійських ігор 1996 року. Руслана дев'ятикратна чемпіонка України.

То чекатимемо нових чемпіонів з Полтавщини?  Тільки хотілось би, щоб тренер думав не про пошук житла, а про пошук зірок баскетболу…

 Тетяна Коташевська

 Матеріал підготовлено за допомогою міжнародного проекту  "Голос місцевих ЗМІ"