Суд зняв арешт з майна ексдружини нардепа Ярослава Дубневича

Вищий антикорупційний суд зняв арешт з частини майна колишньої дружини народного депутата Ярослава Дубневича Наталії, оскільки вони розлучилися, а сама Наталія Дубневич не є учасницею кримінального провадження. Таке рішення ухвалив слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін, повідомляє "Слово і діло", передає Depo.Львів.

Про розлучення Ярослава та Наталії Дубневичів стало відомо у січні минулого року, коли дружина нардепа подала до суду заяву про поділ спільного майна. Підставою для судового позову вона вказала те, що вони з чоловіком не змогли домовитись про поділ майна при розлученні.

У липні 2021 року Личаківський райсуд Львова позов задовольнив частково. За Наталією Дубневич визнали право власності на половину кожної з 54 земельних ділянок та 1/4 ще однієї земельної ділянки площею 800 квадратних метри у селі Зубра тепер вже Львівського району.  Також суд віддав право власності за ексдружиною нардепа на чверть квартири площею 51,40 кв. м у Лвьові, половину житлової будівлі площею 164,20 кв. м у Зубрі,  половину садового будинку площею 163,60 кв. м у Демні Львівської області та чверті  житлового будинку площею 51,0 кв. м у Львові.

Пізніше Наталія Дубневич подала до суду клопотання про скасування арешту з будинку площею 348,8 кв. м у Лисиничах Львівського району, адміністративного приміщення площею 440,2 кв. м у Львові та 66/100 частин будівель та споруд майнового комплексу площею 942,8 кв. м у Львові.  Жінка аргументувала це тим, що придбала будинок та адміністративні приміщення  ще до шлюбу. І хоч вони перебувають у спільній власності, але вона використовує їх для ведення власної господарської діяльності як фізична особа-підприємець.

Тож суд зняв арешт з половини житлового будинку і адміністративного приміщення, а також з 66/100 частин будівель та споруд майнового комплексу площею 942,8 кв. м.

Нагадаємо, за версією слідства, народний депутат Ярослав Дубневич,  будучи головою комітету Верховної ради з питань транспорту, лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ "Укрзалізниця" на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень. Сам Дубневич називав необґрунтованими звинувачення і заявляв про "політичне підґрунтя" справи.