Слухай псів, дивись за кішкою і кидай квасолю: Як дівчині провести вечір напередодні Водохреща

Львів'янки з нетерпінням очікують на Святий вечір. Напередодні свята Богоявлення, яке за старим стилем відзначається 19 січня, християни східного обряду святкують Надвечір'я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий Святвечір, Водохресний вечір, або ж, по-простому, Голодна Кутя.

На відміну від Різдвяного Святвечора, коли кутю називають "багатою", 18 січня – "бідна кутя".

Цього дня, як і в переддень Різдва Христового, слід дотримуватися посту. Це правило стосується, зокрема, і святкової вечері – страви на столі, за яким збирається уся родина, повинні бути пісними. Це борщ, смажена риба, вареники з капустою і картоплею, пиріжки з вишнями, гречані млинці, домашні соління, смажені на олії, узвар і, звісно ж, кутя.

Перш ніж сісти до столу, голова родини молиться перед образами. Це саме робить і вся родина і після запрошення батька усі сідають вечеряти.

Після святкової трапези дівчата прибирають посуд зі столу і ворожать. Роблять це по-різному. Одні тарабанять на порозі ложками – "де пес забреше, туди й заміж вийду". Інші кидають на долівку жменю квасолі – якщо випадала парна кількість, можна було готуватися до приходу сватів. Деякі спостерігали за домашньою кішкою: якщо правою лапкою переступить поріг оселі – бути цьогоріч весіллю, лівою – з заміжжям доведеться зачекати.

Увечері напередодні Водохреща хлопці збираються разом і ходять щедрувати. Щодо дівчат, то у різних районах Львівщини ці традиції суттєво відрізняються. В одних селах дівчата сидять вдома і чекали хлопців-щедрівників, які приходять лише під вікна тієї хати, де є доросла дівчина (якщо не прийшли – рано ще заміж!), в інших, як до прикладу і у Львові, дівчата щедрують гуртом із хлопцями.

На Щедрий Вечір, так само, як і на Святвечір, за старим народнім віруванням тварини починають говорити людською мовою, але підслуховувати цю мову гріх, і за це Бог карає.

У Галичині записане таке оповідання: "Чоловік мав пару волів. І він чув, жи люди собі приповідують – худоба говорить на Щедрий Вечір, як господар коло неї ходить. Господар дав бикам їсти, а сам си сховав і слухає. Слухає, а бики кажуть один до другого: "Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар". А його так Пан-Біг покарав за те, жи він слухав. І зараз на другий день той помер".

Пізно увечері з хати виносять дідуха. Його несуть у сад або в поле і спалюють – "пускають на теплий дух". Цей процес символізує заклики весни. У центрі Львова традиційно встановлюють гігантського дідуха простонеба.

18 і 19 січня у церквах святять воду. Вода, освячена у ці дні, відганяє всяке лихо, зцілює тіло і душу. Вона не псується протягом року, а якщо її заморозити, на поверхні з'явиться зображення хреста.

Водохреща – день очищення і вигнання нечистої сили. Ось чому так бажано у цей день скупатися в ополонці, або хоча б у ванні. Кажуть, що вся вода, навіть водопровідна, цього дня набуває особливих властивостей. Дівчата на Богоявлення вмиваються особливо ретельно, за повір'ям, це подарує їм вроду і довгу молодість.

У Львові існує традиція освячувати воду у центрі міста – на площі Ринок. Щороку, 19 січня, за спільною молитвою тут збираються люди різних конфесій.

Зберігати святу воду потрібно у достойному місці, краще біля ікон. Цю воду тримають у хаті весь рік, споживаючи її задля лікування найрізноманітніших хвороб. Святу воду прийнято вживати натщесерце, після ранкової молитви. Однак під час недуги або нападу злих сил пити її можна і потрібно пити повсякчас.