Головне, без паніки: Як правильно надавати домедичну допомогу, аби не нашкодити потерпілому

Кореспондент Depo.Львів побувала на медичному тренінгу, які, за сприяння Львівської міської ради, тепер щотижня відбуваються у різних районах міста і де простих мешканців Львова вчать правильно поводитися у надзвичайних ситуаціях 

В реальному житті не так, як у кіно

Тиша, наче натягнута струна. Саме так можна було описати відчуття, коли майже 30 незнайомих між собою людей прийшли до Центру Довженка, аби пройти курс домедичної допомоги. Такі заняття ініціювали у Львівській міській раді для львів’ян, аби ті могли й знали, як правильно поводитися під час ймовірного наступу російських військ.

Війна відчувається у настроях людей. Ми можемо не вірити у прямий напад на нашу країну, однак готовим потрібно бути. І надання правильної медичної допомоги – одна із таких "готовностей", яка не завадить навіть у мирному житті. Тож мешканці Львова це розуміють, обережно переступають через манекена, і сідають на крісла.

"Це наш Васілій, прошу його не ображати, він чемний", – ніби трохи розряджає серозний настрій усіх присутніх Ірина Мельник.

Манекен, на якому вчилися надавати домедичну допомогу

Нині – вихідний, вона проводить практичне тренування для пересічних львів’ян. У будні рятує реальні людські життя, адже працює завідувачкою відділення невідкладної медичної допомоги Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у Львові. Допомагав Ірині лікар-інтерн Михайло. 

Серед присутніх – більшість молодих людей. Вони уважно слухають вступне слово про те, як відрізнити живу людину від уже мертвої, а також, наскільки важливо перед тим, як розпочинати домедичну допомогу постраждалому, перевірити, чи безпечним є місце надання такої допомоги для вас. Як приклад, якщо над потерпілим нависає велика бурулька, то його спершу потрібно пересунути у безпечне місце, а вже тоді починати надавати допомогу.

Качати потерпілого ефективно можна лише кілька хвилин

"Аби постраждалий не перелякався, слід підходити до нього з боку ніг, тоді він вас бачитиме, – каже Ірина. – Спершу питаємо, чи все гаразд. Якщо відповіді немає, тоді рухаємо потерпілого за мочку вуха. Крутити соски чи притуляти до рота дзеркало не потрібно. Так лише у фільмах показують, в реальному житті все трохи по-іншому".

Не варто поспішати міряти пульс

Власне, за словами спікерки, пульс міряти також не варто. Бо часто у стресових ситуаціях пульс у того, хто надає першу допомогу, "перегукується" із пульсом постраждалого, тож вирахувати його частоту фактично нереально.  Насамперед потрібно визначити, чи присутнє у людини дихання.

Перед тим, як почати надавати домедичну допомогу, слід оглянути потерпілого. Якщо немає крові, але людина не дихає, тоді починає працювати алгоритм "заведення" серця або серцево-легеневої реанімації.   

Слід пересвідчитися чи у потерпілого є дихання

Як тільки спікер вжила це слово, одразу почалася "практична робота" для усіх присутніх. Ірина та Михайло розділили присутніх на дві команди, кожна із яких надавала допомогу двом різним постраждалим: тому, у кого є дихання, і тому, у кого дихання не прослуховується.

Власне кожен присутній зміг на собі відчути те, як важко зберігати правильний алгоритм дій, де правило "не нашкодь" виходить на перший план.

На реанімацію серця – кілька хвилин

Після того, як від теорії присутні приступили до практики, ніяковість майже у всіх зникла. Учасники тренінгу почали ставити запитання і чітко дотримуватися інструкції, про яку щойно розповідала Ірина.

"Серцево-легенева реанімація – вкрай складний, але дуже дієвий спосіб втримати людину на цьому світі до приїзду "швидкої". І її правильне виконання додає шансів вижити. Проте треба чітко розуміти, що "качати" потерпілого ви зможете ефективно лише перші декілька хвилин – до п’яти. Тож до проведення таких реанімаційних заходів потрібно залучити якомога більше людей", – каже Ірина Мельник.

Медик додає – долоні мають бути складені у замок, натиски доволі сильні, аби амплітуда опускання грудної клітки була три-п’ять сантиметрів, а також, якщо людна не знайома, "вдихати" у неї повітря не варто. До того ж, проводити реанімаційні заходи ідеально було б у рукавичках. А якщо їх немає у сумці, можна скористатися поліетиленовими пакетами.

Сучасний джгут

"Реанімація дітей відрізняється від реанімації дорослих, – пояснює Ірина, відповідаючи на запитання присутніх. – До прикладу, якщо дорослим ми робимо 30 натискань, два вдихи, і амплітуда у п’ять сантиметрів, то дітям потрібно удвічі менше натискань, робити це слід лише однією рукою і "давати" меншу амплітуду".

Джгут можна тримати на кінцівках до двох годин

Практичних навичок під час тренінгу було чимало. Після проведення серцево-легеневої реанімації, усі присутні вчилися надавати першу домедичну допомогу при травмах кінцівок. Зокрема, тут важливим є правильний механізм накладання джгутів та медичних пов’язок.

"Нині сучасна медицина має різні типи кровоспинних джгутів. Однак навіть якщо у вас під рукою немає таких, можна скористатися звичайним шаликом чи хустиною", – розповідає Ірина і паралельно показує, як використовувати підручні засоби для припинення кровотечі.

Також важливо знати, що де б не було травмування, шину потрібно накладати на найвищу ділянку травмованої частини кінцівки – на стегно, якщо це нога, і ближче до передпліччя, якщо це рука. І найголовніше – написати час накладання шини. Тоді медик знатиме, скільки часу "затиснена" ділянка. Важливо, аби це було не довше двох годин.

Якщо медична пов’язка не "протікає", то кровотеча припинена. І якщо ви не є наодинці, то затискач джгута можна дещо послабити.

"Не можна послабляти джгут, якщо ви перебуваєте наодинці – оскільки при відновленні кровотечі, спинити її вже буде важко", – кажуть медики.

Як допомогти при інсульті чи інфаркті

Під час травм, розповідають лікарі, часто людина непритомніє. Це так званий больовий шок і це своєрідний захист організму для життєздатності. Адже коли людина непритомна, усі больові відчуття її не "турбують". І це подекуди допомагає врятувати життя.

Наприкінці зустрічі Ірина Мельник розповіла про те, як допомогти хворому під час початку інфаркту чи інсульту.

Підходити до потерпілого слід з боку ніг, щоб він не злякався

"Печіння у грудині – це найбільш поширений симптом інфаркту, – каже лікарка. – У такому випадку потрібно дати пацієнту кроворозріджуючі препарати, найкраще подрібнити аспірин і покласти під язик. Ковтальний ефект може бути порушений, тож таким чином таблетки все одно подіють. А от при інсульті пацієнту потрібно дати нітрогліцерин таким самим способом".

А насамкінець, медики розповіли, що переохолодитися людина може навіть улітку. Цьому сприяє мокрий одяг, який слід негайно зняти, і дати при переохолодженні теплого пиття. А от при перегріванні організму потерпілому потрібно дати соленої води, яка затримає вологу.

За три голини теоретичних і, що найголовніше, практичних навичок стає зрозуміло – панікувати у жодному разі не варто. Потрібно дотримуватися чітких інструкцій із надання домедичної допомоги. То ж усі учасники заходу під кінець тренінгу навіть розходитися не хотіли – ще ділилися різними випадками із життя, коли така медична практика дуже була б у пригоді.