Стела спотикання: Садовий таки оголосив останній бій Радянському Союзу

Мер міста наважився демонтувати Монумент Слави радянським військовим на вул. Стрийській

Журналіст регіональної редакції Depo.Львів
Стела спотикання: Садовий таки оголосив…

Мер Львова Андрій Садовий нарешті наважився демонтувати багатостраждальний Монумент Слави радянським військовим на вул. Стрийській. Найближчим часом буде оголошено тендер на проведення робіт з демонтажу його аварійної стели.

Як розповів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, місто отримало технічні висновки щодо способу проведення демонтажу. Для оголошення тендеру на проведення робіт буде підготовлено відповідне рішення виконавчого комітету.

Раніше було створено робочу групу з питання щодо подальшого експонування Монументу Слави на вул. Стрийській. Під час одного із засідань протокольно було прийнято рішення обстежити усі елементи цієї конструкції, і під час перевірки виявлено, що найвища стела перебуває у гостро-аварійному стані. Тому її обнесли парканом.

Наступним кроком, який тривав кілька місяців, було отримання технічних висновків щодо того, яким чином має здійснюватися демонтаж. Це було найважче питання, адже досить складною є сама конструкція, і її не можна забрати простим краном. "Відповідно, наступним нашим кроком буде оголошення тендеру на ці роботи. Та перед тим нам ще необхідно буде рішення виконкому", – додав Москаленко.

Як повідомив голова Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля, отриманими технічними висновками передбачено два способи демонтажу найвищої стели. Спосіб, який застосовуватимуть при демонтажі, визначатиме вже підрядна організація, яка проводитиме роботи. "Отриманню висновків передувало детальне обстеження Монументу. Обстежувалися фундаменти цієї стели і загалом вся конструкція. Спосіб, який застосовуватимуть при демонтажі, визначатиме вже підрядна організація, яка проводитиме роботи. Тендер плануємо оголошувати на суму до 300 тис. гривень. Якщо буде переможець, буде укладена угода, то цього року проведемо демонтаж", – розповів він.

За його словами, перші висновки щодо аварійності об'єкту робив відомий у Львові фахівець Ігор Скархут. Потім свою оцінку дав професор НУ "Львівська політехніка" Богдан Демчина. Ці фахівці мають відповідні сертифікати і рецензії.

Слід нагадати, що історія ця тягнеться досить довго. Після проголошення Незалежності України пам'ятник став яблуком розбрату серед містян. Через нього у Львові скандалять вже чверть століття. На монументі трощили плити, його розмальовували жовто-блакитними кольорами і навіть обливали "кров'ю". Хто найбільше відзначився – націоналісти чи місцева (а то й підвезена) проросійська "п'ята колона" – сказати складно. Адже пам'ятник був дуже зручною мішенню для обох сторін. Для перших – як уособлення ворожого до України радянського, читай – російсько-імперського минулого і сьогодення. Для других – як спосіб дискредитації перших, мовляв, "фашисти переписують історію" і не поважають "дідів, які воювали".

У травні минулого року, після чергових акцій з колорадськими стрічками, монумент спробували "прибрати" законним шляхом – "декомунізувати". Активісти Львова наполягали саме на демонтажі пам'ятника. Та, як виявилося, Монумент у Львові не підпадає під дію закону про декомунізацію. Хоча й може бути демонтований, якщо таке рішення ухвалить місцева громада. "Цей пам'ятник не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки він присвячений вшануванню учасників Другої світової війни, зокрема, вигнанню нацистів з України. Якщо львівська громада вирішить демонтувати цей пам'ятних з якихось інших причин, вона абсолютно має на це право. Але говорити про те, що цей демонтаж відбувається в оперті на закон про декомунізацію, це є некоректно", – пояснював тоді голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

У Садового, опираючись на лист Інституту нацпам'яті, демонтувати Монумент на Стрийській не захотіли. У свою чергу, депутати Львівської обласної ради закликали міськраду Львова та обласну держадміністрацію прибрати пам'ятник, а на його місці встановити Меморіал пошани захисникам України, які борються із російським агресором.

Вкотре згадати про радянський пам'ятник Садового і його команду на 27 році Незалежності змусив акт вандалізму представників правих організацій, які 15 лютого розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом". Замість відбитого напису активісти фарбою написали "пам'ятник окупантам". За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема "Правого сектору", "Добровольчого руху ОУН" та організації "Сокіл", хотіли привернути увагу влади до того, що пам'ятник слід знести у рамках декомунізації.

Вже 23 лютого 2018 року виконавчий комітет затвердив рішення "Про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській", відповідно до якого Галицька районна адміністрація визначена замовником проведення першочергових протиаварійних робіт Монументу Слави. Мова йде про стелу, заввишки 30 метрів, де було виявлено гостроаварійні елементи.

Цього разу процес потроху пішов. У травні 2017-го було створено робочу групу щодо демонтажу. Садовий зобов'язав її розглянути та проаналізувати усі пропозиції щодо пам'ятника, провести його обстеження й інвентаризацію, і за їхніми результатами запропонувати варіанти вирішення питання до 1 липня 2017 року. Очолив групу заступник мера Андрій Львова.

Минуло чимало часу, але врешті-решт робоча група таки визнала частину Монументу небезпечною. Деякі львів'яни навіть втішилися, мовляв, якщо вже, навіть, "декомунізація" його не бере, нехай хоч через аварійність ліквідують. І, схоже, шлях обрано саме такий – "аварійний".

Коли саме демонтують старий радянський Монумент Слави у Львові – невідомо. Скоріше за все, нині він таки доживає останні дні, і доля його вирішиться тендер буде оголошено в найближчі місяці. Якщо ж ні, то бути йому яблуком розбрату.

Довідка Depo.Львів

Монумент Слави (офіційна назва – Монумент бойової Слави радянських збройних сил) складається з трьох елементів: тридцятиметрового бетонного стовпа, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели з кованої міді.

Комлекс розташований у горішній частині Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького на місці розораних могил давнього Стрийського цвинтаря. Пам'ятник, відкритий у травні у 1970 року, за кілька років отримав Державну премію УРСР ім. Т. Шевченка та золоту медаль ім. М. Грекова Академії мистецтв СРСР.

Ансамбль виконано в камені та бронзі авторським колективом, до якого ввійшли скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович.

На вертикальному пілоні - горельєфи, що символізують основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос. Центр ансамблю - скульптурна група, що складається з алегоричних фігур радянського Воїна і "Батьківщини-матері". "Батьківщина-мати" приймає присягу вірності Воїна і символічно благословляє його меч.

Історія радянської армії розкривається в шести багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України" ("Вторгнення СРСР до Польщі"), "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна (тобто "Німецько-радянська війна")" і "Перемога".

Протягом останніх десяти років Монумент Слави у Львові неодноразово ставав місцем суперечок, бійок, топтання і спалень георгіївських стрічок – особливо на 9 травня, а також хуліганства та вандалізму.

Всі актуальні та свіжі новини Львова читайте на Depo.Львів

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme