Чому Садовий "підіграв" антисемітській диверсії проти України

Не встиг мер Львова Андрій Садовий передати повноваження з вивезення сміття з міста обласній державній адміністрації, як вляпався в нову пригоду. Напередодні вихідних, 30 червня, невідомі кинули "коктейль Молотова" в діючу синагогу на вул. Братів Міхновських, 4. Також образливі вислови з'явилися на стінах синагоги, що на вул. Вугільній, 3 у центрі Львова.

Дата вчинення провокації була вибрана не випадково. Саме на цей день припала 110-та річниця з дня народження головнокомандуючого Української повстанської армії Романа Шухевича, якому російська пропаганда старанно приписує антисемітські настрої. Також 30 червня – день входження німецьких військ у Львів у 1945 році. І цього ж дня у місті почалися масштабні єврейські погроми, під час яких загинула велика кількість людей.

Цього року день народження Шухевича в місті вирішили відзначити "Шухевич-фестом", який проходив з 30 червня до 2 липня у Білогорщі - районі Львова, а раніше - селі, де головнокомандувач УПА свого часу і загинув. Загалом, нічого надзвичайного чи хоча б незвичного у самій події, яка відбувалася під патронатом Львівської міської ради, не було: молодь розважалася реальним рок-н-ролом від таких львівських гуртів, як Parabellum "Джалапіта", Torban, Lemko bluegrass band, "Шосте чуття", також в програмі були різноманітні майстер-класи для дітей і дорослих, кінопокази, дискусії, лекції від Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору" тощо.

Слід зазначити, що якщо на Сході і у Центрі країни болючим можна назвати російське питання, то у Львові болючими є польське і єврейське питання. "Польську карту" в області розігрують вже кілька місяців. У Львові на території Генерального консульства Польщі у Львові лунали вибухи, його розмальовували фарбою, знущалися з пам'ятника розстріляним польським професорам на Вулецьких пагорбах. Безліч провокацій було і на території області над польськими пам'ятниками і на польських цвинтарях. Тож провокаторам гріх було не скористатися таким цікавим співпадінням дат, як річниця з дня народження Шухевича (персони, яку однаково "люблять" і поляки, і, завдяки радянській пропаганді, євреї), фестиваль його імені та річниця єврейських погромів. Її і просто у зв'язку з "Шухевич-фестом" можна було чекати, а в цьому випадку - тим більше. Але у Садового, вочевидь, про це не подумали.

Власне, в російських ЗМІ через "Шухевич-фест" почали кричати ще заздалегідь, і це не дивно. Щоправда, деякі особливо "обдаровані"з якогось переляку перемістили його до Києва. Євреї теж подали голос: зокрема, проти "Шухевич-феста" в дні пам'яті про єврейські погроми виступив Світовий єврейський конгрес, який закликав міську владу скасувати подію.

Можна зрозуміти, чому у Садового не стали переносити фестиваль. Але важко зрозуміти, чому нічого не зробили для того, щоб уникнути провокацій під його прикриттям. Адже зробити для цього треба було небагато: достатньо було просто посилити патрулювання міста та виставити охорону біля єдиної діючої синагоги у Львові на "Цорі Гільод" нинішньої громади "Бейс Аарон ве Ісраель" та будівлі Львівського товариства єврейської культури імені Шолом-Алехема. Тим більше, що від активного колишнього життя львівських євреїв залишилися тільки ці дві синагоги і ще кілька невеликих хасидських молитовних будинків. Це ж не довоєнні часи, коли у Львові було понад 200 синагог (більше 40 великих синагог і 160 малих), а загальна кількість синагог, молитовних будинків і приватних міньянів сягала 350.

Були б подібні заходи на випередження, і неприємностей, найвірогідніше, вдалося б уникнути. А то й схопили би злочинців і з чистою совістю пред'явили їх єврейській громаді, отримавши натомість позитивний інформаційний відгук, якого Садовому так не вистачає. Мовляв, дивіться: Львів - дружнє місто, ми ловимо негідників. Але нічого зроблено не було. Тож меру не варто дивуватися, що діюча синагога постраждала від "коктейля Молотова" (на щастя, "метальник" виявився криворуким і влучив у стіну між вікнами, інакше б не обійшлося без пожежі), а стіни товариства Шолом-Алейхема "прикрасили" написи про "єврейську владу" та нагадування про болюче "1 липня", що є очевидним натяком на погроми 1941 року.

Про те, що напад на єврейські святині був саме спланованою провокацією, свідчать і інші "дзвіночки". Наприклад, те, що в ці ж дні вандали познущалися з могил радянських воїнів (з радянською армією, як і з німецькою під час Другої світової, війни воювала УПА) на Пагорбі Слави і ще кількох цвинтарях в області - а це дещо завелика географія для звичайних хуліганів. Та й інформаційно тема єврейських погромів 1941-го почала роздмухуватися ще напередодні самої річниці.

Тепер вже не так і важливо, хто це зробив - "п'ята колона" чи якісь місцеві доморощені "бійці". У Садового, звісно ж, "суворо засудили" інцидент, заявили, що "винні мають бути притягнуті до відповідальності" і звернулися до правоохоронних органів із закликом максимально швидко розслідувати цей випадок. Але негативний відгук вже пішов. Причому пішов не 30 червня, коли сталася подія, а із затримкою на три дні, вже через вихідні. Зате дуже дружно. Представники єврейської громади пишуть обурені пости, в російських медіа свято - вони, попри власну чорносотенність, дуже ласі до новин з присмаком антисемітизму з України. РІА "Новини" взагалі транслює твердження, що все зробили учасники саме "Шухевич-фесту". Те, що фестиваль був на іншому краю міста, не суттєво. Подія сталася, а як її подати - справа пропагандистської техніки.

Найгірше ж те, що через недалекоглядність Садового місцеву владу і Львів будуть бити. А через них битимуть і по всій країні: дивіться, які страшні антисеміти живуть в Україні! І герої в них такі ідеологічно невитримані...

Тож можна говорити, що тут має місце умисне розгойдування ситуації - дії, спрямовані на національний і релігійний розкол. І розкладання цього антиукраїнського пасьянсу переслідує очевидну мету - принаймні, в кремлівських інтересах. Розсварювати, маніпулювати, брехати – це інструментарій гібридної війни в гуманітарній сфері. І влада Львова, на жаль, надала привід для використання цього інструментарію.