Зрада, інтим, онанізм: Як правильно висповідатися

Як правильно підготуватися до сповіді, наскільки детально розповідати про свої гріхи і що робити, якщо під час сповіді сказав священику неправду, Depo.Львів розповідає ієромонах ПЦУ Михаїл Карнаух.

Що це за таїнство "сповідь"?

- Таїнство сповіді – це одне із семи таїнств Православної Церкви. Сповідь також називається покаянням. В перші століття християнства сповідь мала різні найменування. Тертуліан називав сповідь розрішенням, блаженний Августин – примиренням. У сповіді як таїнстві відбувається через священнослужителя Церкви завдяки силі Святого Духа розрішення всіх свідомих гріхів, які вчинила людина після прийняття святого Хрещення. Таїнство сповіді було засноване самим Господом нашим Ісусом Христом. Воскреслий Христос заповів своїм ученикам відпускати гріхи сказавши такі слова: "Він дмухнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться" (Ін. 20: 22-23). Отже, священнослужителі Церкви як прямі спадкоємці апостолів мають право відпускати гріхи. Священик в таїнстві сповіді виступає лише як свідок, а не як суддя. Через сповідь людина приступає до нового життя, змінює свої життєві орієнтири, отримує силу робити благі справи.

Як правильно готуватися до сповіді?

- Щоб достойно приступити до таїнства святої сповіді необхідно за декілька днів розпочати підготовку до цього, тобто згадати гріхи які вчинили від останньої сповіді і примиритися із ближніми. Якщо людина йде вперше на сповідь, то їй необхідно сповідувати усі гріхи, котрі вона пам'ятає із самого дитинства. Після сповіді бажано приступити до таїнства святого Причастя, але на буде потрібно взяти це дозвіл від духівника, тобто того священика, що приймав сповідь. Тим, хто планує причащатися, бажано додатково прочитати необхідні молитви та дотримуватися посту.

Ще існує один дуже важливий момент у підготовці до сповіді - це вміти подолати у собі страх бути осудженим священиком. Знайте, що священика ви не здивуєте. Він кожного дня приймає десятки сповідей. Також священику заборонено відкривати тайну сповіді. Те, що сказано на сповіді, – це таємниця.

Як відбувається сама сповідь?

- Прийшовши в храм, необхідно сказати священику, що ви хочете посповідуватися. Вам покажуть місце, де буде відбуватися сповідь. До вас прийде священик. Він з'ясує, чи немає перешкод до сповіді. Тоді прочитає передсповідні молитви, нагадає про щирість на сповіді. Після того людина підходить до спеціального столика, на якому лежить хрест і святе Євангеліє, тричі хреститься і цілує хрест з Євангелієм, може покласти праву руку на Євангеліє і називає своє ім'я, котре дане було при хрещенні. Тоді священик слухає сповідь, а по її завершенні священик кладе єпитрахиль на голову сповідника і читає розрішальну молитву, творячи рукою над головою сповідника хресне знамення, і потім священнослужитель знімає єпитрахиль з голови сповідника. Далі той, хто щойно сповідався, хреститься і знову цілує хрест із Євангелієм. Після цього необхідно попросити у священика благословення на Причастя.

У якому віці можна приступати до сповіді?

- До таїнства сповіді можна приступати християнину після досягнення семирічного віку та продовжувати регулярно сповідуватися до кінця свого земного життя.

Чи є випадки, у якій людина не допускається до сповіді?

- Звісно, що є такі моменти. Наприклад, людина не хрещена, а душа привела її до храму. Не можна сповідувати людей, які перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. З ними священик може поспілкуватися, послухавши їх. Священик повинен повестися із людиною так, щоб людина відчула підтримку і розуміння її душевного стану.

Чи можна приводити на сповідь психічнохворих людей?

- До участі в Таїнствах Церкви допускаються лише люди, які не створюють небезпеки для оточуючих. Психічні розлади є різними. Якщо людина, хоч є хворою, але в храмі поводиться спокійно, то над такими людьми читається на сповіді розрішальна молитва.

Наскільки детально потрібно розповідати священику про свої гріхи?

- Приходячи на таїнство сповіді каяльник повен розпочати своє слово із визнання того, що він є грішним перед Богом і просить Бога про відпущення гріхів. Спочатку варто назвати важкі смертні гріхи, а потім так звані повсякденні, не вдаючись до глибокої конкретики. Широкий опис гріха може призвести до того, що ми когось можемо осудити, але ми прийшли на сповідь, щоб покаятися у своїх гріхах. Ми повинні вперше себе звинувачувати у гріху, а не когось.

Чи потрібно на сповіді розповідати про інтимні сторони життя? Чи має священик про це розпитувати?

- На сповіді потрібно говорити про всі гріхи. Блуд – це один із найбільш поширених гріхів, і він сильно уражає будь-кого. Під словом "блуд" розуміємо: перелюб та сексуальні збочення. Тому необхідно назвати лише вид цього гріха, але не розповідати з ким, де і як це було вчинене. Апостол Павло говорить про цей момент так: "А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як належить святим" (Еф. 5:3).

Дійсно, священик може щось запитати із цього розряду, але він повинен робити це з метою допомогти людині покаятися. Однак пастир не може розпитувати про це в деталях.

Чи правда, що людям, котрі живуть дошлюбним статевим життям або розписані у ВРАЦСі, але не мають церковного шлюбу, не можна приступати до сповіді?

- Кожен християнин має право на сповідь, окрім випадків, котрі я перерахував на початку. За дошлюбні статеві стосунки священик може накласти епітемію у вигляді певних молитов чи поклонів і закликати до стриманості.

Всі шлюби, котрі мають реєстрацію в державних органах, не можуть вважатися блудом, окрім випадку, коли одне із подружжя вже перебувало в першому церковному шлюбі, але його не розірвало. Також блудом вважається державний шлюб, якщо один із подружжя до державної реєстрації було мантійним ченцем.

Що робити, якщо на сповіді сказав священику неправду?

- Так буває, що людина через хвилювання не так висловилася або через сором скрила деякі гріхи. Замість прощення можемо отримати від Бога осудження. Тоді необхідно набратися сміливості і знову приступити до сповіді і розповісти усе як є насправді. Пам'ятаймо, що ми сповідуємося Богу і Він знає усе досконало, Його не обманеш.

В яких випадках священик може не відпустити гріхи?

- Я знаю лише одне виключення: це відкрита насмішка над гріхами і сповіддю. Хтось привів людину насильно до храму, і вона каже на сповіді, що їй сповідь не потрібна. Тоді священик може не читати розрішальної молитви.

Як часто потрібно сповідатися?

- До таїнства сповіді потрібно приступати по душевному поклику. Однак, в Православній Церкві склалася традиція обов'язкової сповіді в період багатоденних постів, їх є чотири в році, на день народження, в день ангела, а також перед важливим життєвими моментами – наприклад, перед вінчанням, лікуванням, від'їздом на тривалий час і так далі.

Інколи після сповіді людина до кінця не отримує душевного полегшення. Це може бути із різних причин. Таким людям варто частіше сповідуватися, більше молитися й творити милостиню. Ознакою прощення гріхів є душевний мир.

Великий піст: Про цигарки, пиво та інтим.