Втік і втратив більшість: Чому львівські депутати не підтримали Садового

В цей день відбулась сесія Львівської міської ради, на якій міський голова мав намір прийняти важливі для нього особисто рішення. Як завжди, більшість цих "важливих" рішень, так чи інакше, стосувалася питання землі і розпорядження міськими ресурсами. Таких, важливих для міського голови питань було декілька:

Перше. Андрій Іванович прагнув провести через сесію та узаконити схему розрахунку за борги по ремонту доріг, які виникли під час підготовки до Євро-2012. Суть полягала в наступному. Існує така фірма як "Балтом-Україна", якій держава заборгувала за ремонт доріг 32 млн. грн. Це борги уряду, але Садовий погодився покрити їх коштом міста. Для цього він запропонував передати фірмі "Балтом-Україна" комунальне майно. За задумом міського голови, проблем виникнути не мало. Але міські депутати вирішили інакше. Передача комунального майна в рахунок боргу може б і отримала підтримку, але Андрій Садовий разом з майном передавав ще й міську землю, а її вартість суттєво перевищує борги перед "Балтом-Україна". Тому депутати провалили рішення міського голови і запропонували виставити майно і землю на аукціон, а за виручені кошти повернути міський борг.

Друге. Кредит від ЄБРР про який нібито домовився Андрій Садовий. Справді, місто через карантин зазнає значних фінансових та економічних втрат і кошти зайвими би не були. Але міський голова вирішив позичити під відсотки гроші не для підтримки, наприклад туристичного бізнесу у Львові, який зазнає чи не найбільших збитків, а для того, щоб цими грошима перекрити старі кредити, які набрала міська влада. Це рішення депутати також заблокували і закликали міського голову спочатку прозвітувати про використання попередніх кредитів, а вже потім виступати із ініціативами знову збільшувати боргові зобов’язання міста.

Третє. Міські депутати не дали можливості реалізувати ще один задум Андрія Садового – закупити на баланс міста 10 швидких допомог і під них створити окрему медичну службу. На резонні запитання – навіщо створювати окрему службу і чи не простіше ці кошти виділити медикам, які працюють в умовах епідемії, і яким бракує засобів захисту й інших необхідних речей, відповіді так і не було.

І наостанок, міські депутати ухвалили рішення про скасування податків для ФОПів 1 і 2 груп. Подібне рішення минулого тижня ухвалив виконком міської ради, але воно не мало законної сили, оскільки ці повноваження є виключно компетенцією міської ради.

У всіх цих рішеннях не було нічого дивного, якби не політичні тенденції, які  для міського голови є, якщо не загрозою втрати контролю за міською радою, то попередженням так точно. Так, більшість цих рішень підтримала і частина депутатів фракції "Самопоміч", що може свідчити, що навіть партія Садового не згодна підтримувати всі його ініціативи. Зокрема, для прикладу, ініціативу Андрія Садового по поверненню боргів "Балтом-Україна" з 24 депутатів фракції підтримало лише 9 депутатів (інші або відсутні – 5, або не голосували – 8, або утримались – 3); за перенесення розгляду ініціативи Садового щодо закупівлі швидких проголосувало 16 депутатів фракції.

Крім того, дивною є сама поведінка міського голови – він просто проігнорував сесію міської ради. Обґрунтував це Садовий поганим самопочуттям та необхідністю самоізоляції поки не прийде результат тесту на коронавірус. І погано йому стало ще нібито в суботу. Але це не завадило йому провести в понеділок, напередодні сесії, колегію.

Тому ігнорування сесії, швидше за все, немає нічого спільного із здоров’ям Андрія Івановича. А є лише страхом поразки на сесії, яка була прогнозована ще напередодні. І відповідно, небажання особисто бути присутнім на засіданні, коли під пильним оком журналістів та опонентів, його ініціативи будуть провалені. Подібний стиль поведінки є для Садового звичним. Минулого року він вже проводив активний "наступ" на президентських виборах, але припинив його ще до першого туру. Також повним фіаско завершилась парламентська кампанія для "Самопомочі", в яку Андрій Іванович особливо не ангажувався, оскільки провал політсили був очевидним із самого початку виборчої кампанії.

Міський голова Львова боїться викликів і політичної конкуренції – як тільки ситуація потребує позиції і вміння тримати удар, Андрій Іванович відразу зникає і перекладає свою відповідальність на інших.