У центрі Львова сталась бійка через російську попсу

У центрі Львова на Великдень сталась бійка через звучання російської музики. Про це пише Depo.Львів з посиланням на пост Радко Мокрика.

"Львів. Великдень. Центр міста, вулиця Лесі Українки. Бар "Барбідон". Нас п'ятеро - двоє хлопців і троє дівчат. В закладі гуде "Ласкавий май" і "Мєдуза". Компанія за сусіднім столиком розважається. Двічі робимо персоналу зауваження. Без хамства, без наїздів. Розраховуючись кажу офіціанту "очевидно, ми більше сюди не прийдемо". Виходимо. На виході обговорюємо неприпустимість російської попси в громадських закладах. "Сиш, іди сюда" наполегливо звертається до нас чоловік при вході. (Згодом в райвідділку вияснилося, що його звати Володею. Киянин)", - розповідає Мокрик.

Він відзначає, що не звик відмовлятися від таких запрошень.

"Володя не в змозі пояснити своїх претензії. Але біля нього виникає чоловік в сірому светрі: "А што тібє нє нравіцца рускій язик во Львовє?". "Я вважаю, що російській попсі не місце в громадських закладах Львова, та". Молодий чоловік ображається і б'є мене в обличчя. З бару вистрибує група людей ( чи то відвідувачів чи то персоналу бару "Барбідон") і починають нас з товаришем Oleksandr Stryuchkov тупо бити. Все як має бути: четверо на одного, лежачого, ногами. Дівчатам теж дістається - штовханина, матюки. Хтось викликає копів", - пише чоловік.

Він повідомив, що поліція приїхала через кілька хвилин.

"Після недовгого розбирання любителі російської попси намагаються домовитись. Молодий чоловік в чорній сорочці відходить зі мною вбік: "Ну чьо ти зразу копів викликати? Поштовхалися,подумаєш.."

"Ми не поштовхалися, а група людей мене щойно била ногами в центрі міста за те, що я критикував російську попсу. І ти це бачив."

"Ти б ще мамі пожалівся"

"Мені не треба жалітися мамі. В мене для цього є нацполіція"

"Нормальні пацани так не роблять. Є претензії - розбираєшся з пацанами сам".

"Я не пацан. Я громадянин України і є закон."

"Хто ти взагалі па панятіям?!"

"Я па панятіям не живу. Я живу за законом"

"Ну, ми з тобою ще поговоримо".

"Ти мені погрожуєш?"

"Побачиш"

Підходять копи. "Хтось писатиме заяву?". Я писатиму. Саша мене підтримує. Володю і чувака в сірому светрі пакують в машину. Їдемо в райвідділ. В райвідділку Володя- киянин (в якого на грудях, до речі, футболка з картою України) геть нервує і намагається домовитись. Але в нього, на жаль, раптовий приступ амнезії та сліпоти. Він не пригадує як починав бійку і не бачив що відбувалося. Тому з Володею ми спільної мови не знаходимо. Слідчий від нас не в захваті. Я його, в принципі, розумію. Друга ночі, паралельні виклики про смерті ітд. "Та йдіть домовтеся, що ви як діти..". Виходжу в коридор з чуваком в сірому светрі. Він не втрачає впевненості: "Чьо ти заявлєніє пісать? Я заплачу 51 грівну адмінштрафа і мнє нічьо нє будєт. Зачєм тібє ета вот всьо? Тібє нє нравіцца рускій і ізза етава ти гатов пісать заявлєніє і сідєть здєсь всю ночь?!". Словом, розмови в нас не виходить. Різко відкриваю двері і звертаюся до копа: "пишемо заяву". Він явно не в захваті від моєї принциповості але слухняно видруковує бланки. Пишу заяву і пояснення. Підпис. Встаю і говорю: "зрозумійте, питання навіть не в нападі, проблема в тому, що на нас напали в центрі міста за зауваження щодо російської музики. Так не може бути. Можете це дописати". Коп справді трохи оживає і дописує. Ми виходимо. Любителі російської попси залишаються давати пояснення. В мене немає ілюзій, що їх якось суворо покарають. Але я абсолютно впевнений, що є ситуації коли не можна мовчати і треба зберігати принциповість. Чого нам всім і бажаю. Такий от Великдень видався у Львові", - розповів Мокрик.

Нагадаємо, у центрі Львова помер чоловік.