Транспорт та дороги – найбільша "біда" львів’ян: У мешканців поцікавилися, що насамперед потрібно змінити у місті за 5 років

Розвиток міст неухильно крокує уперед. Мешканці територій населених пунктів довкола великих мегаполісів уже не готові жити у гірших умовах, аніж містяни. Тож наближені міста та містечка із радістю сприймають інформацію про приєднання до великих агломерацій. Однак, на жаль, це не приносить успіху у розвитку територій. Бюджети на утримання великих міст ростуть, але проблеми із року в рік залишаються тими самими.  Depo.Львів аналізує останні дослідження від Інституту міста щодо  проблем, з якими щоденно стикаються львів’яни, і які мали б стати основою для напрацювання подальшої Стратегії розвитку Львова.  

"Улюблені" та "недолюблені" райони

Транспорт, дороги, затори, погані хідники, брак інфраструктури… Цей список можна продовжувати ще довго. Адже, як і десять років тому львів’яни називали найбільшою проблемою міста – погане транспортне сполучення, так і роблять це нині. І чиновники можуть голосно "рапортувати" про збільшення кількості одиниць транспорту, про оновлення головних автомагістралей. Це не змінює докорінно ситуації – транспорт, - головна "біда" львів’ян уже багато років.   

Відповідно до дослідження, "болючі точки" в опитуванні шукали за допомогою техніки "відкритого запитання". Тобто людям не давали варіантів відповідей, а власне питали про найпроблемніші моменти життя у місті, дозволивши самостійно назвати проблеми, які їх турбують. Загалом опитані замаркували 1 039 згадок про проблеми Львова. На їхній основі сформовано 11 блоків загальних категорій. І майже половина опитаних львів’ян найчастіше називали три проблеми: стан доріг (112 згадок), затори (95 згадок) та технічний стан громадського транспорту (79 згадок).

Якщо говорити про другий блок "проблемних" аспектів, то він уже більше стосується життя та побуту містян. Попередні роки якось так складалися обставини, що не всі райони Львова розвивалися із однаковою "ативністю". Були так звані "улюблені" та "недолюблені" райони. Про це неодноразово "закидали" міському голові міста Львова депутати під час пленарних засідань сесії. І такий розподіл поділив також і мешканців міста. То ж нині на другому місті, серед проблем, львів’яни називають благоустрій. І роблять це мешканці так званих "недолюблених" районів, зокрема Личаківського.

"За думками львів’ян, у пріоритеті №2 з’являється нова сфера "Благоустрій" (10,5%), яка важлива передусім для жінок (13% проти 7% чоловіків), осіб 40-49 років (14%) та мешканців Франківського (16%), Личаківського (15%) районів. У пріоритеті №3 теж виникає новий запит – сфера комунальних послуг (12,1%), яка важлива для осіб віком 40-49 років (19%) та 60 років + (16%)", - йдеться у дослідженні.

Здоров’я понад усе!

Сфера охорони здоров’я також не залишила нікого байдужим. Найбільшим чинником, який вплинув на думку львів’ян, стала пандемія. Тут маємо два аспекти: і лікування, і економічний чинник, тобто втрата роботи через пандемію. Львів, який завжди був туристично спрямованим містом, враз залишилося сам на сам під час закритих кордонів та повного локдауну. А багато містян, власне, працюють у туристичній галузі. То ж навіть питання транспорту у майбутній перспективі містян турбує менше. То ж гіпотеза про те, що проблеми, які турбують мешканців зараз, і сфери, які мають розвиватися у майбутньому, відрізняються – підтвердилась. Результати дослідження демонструють, що цьому, з одного боку, сприяють макроситуації (пандемія, економічна нестабільність тощо), а, з іншого боку, – щоденні практики взаємодії із містом.

"Так, уявляючи Львів 2025, мешканці Львова найбільше хотіли б розвитку у сфері охорони здоров’я та медицини (25,1%). Ця ж сфера є у 2 пріоритеті із найбільшою часткою у 18,6%. Припускаємо, що цьому сприяла ситуація із COVID-19, що дозволила посунути наскрізну сферу у 3 пріоритетах – транспорт та мобільність – на другу сходинку у пріоритеті №1", - йдеться у дослідженні

А де ж покращення?

Тим часом, 64% опитаних відзначають про покращення умов проживання у місті за останні 5 років, а 9% - ті, кому покращення не помітні. Чоловіки частіше вказують про відсутність покращень у місті, ніж жінки: 14% проти 5% відповідно.

"Ця Стратегія розвитку Львова повинна містити бачення усіх політичних сил. Відповідно, уже створений Комітет з її підготовки та реалізації, і ми мали вже декілька робочих зустрічей. З обов'язкових вимог є те, що Стратегія має враховувати думки мешканців. Відповідно, ми звернулися до них з різними питаннями, але найголовніші з них це: що вони бачать найосновнішими проблемами у місті і на що, насамперед, повинне бути спрямоване фінансування? Адже Стратегія має бути профінансована за рахунок міського бюджету, і ми маємо розуміти, як мешканці бачать ці пріоритети", - зазначив директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев.

У Інституті міста додають, що збір даних тривав упродовж 20 липня – 20 серпня 2021 року методом опитування віч-на-віч. Об’єм вибіркової сукупності – 700 мешканців Львова, віком від 18 років. Тип вибірки: багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотним відбором на останньому щаблі (вік, стать та район проживання). Теоретична похибка вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,78% для показників, близьких до 50%.