Війна з мерцями: Як Москва фарбою та вибухівкою натравлює Варшаву на Київ

Пізно ввечері 13 березня на Личаківському цвинтарі у Львові сталася чергова і в буквальному розумінні гучна провокація: невідомі підірвали гранату. Вибух стався за 20 м від польського Меморіалу львівських орлят. На місці вибуху утворилася воронка діаметром 0,3 м. За попередніми даними, вибухівку кинули з-за меж некрополя.

Як повідомив директор ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" Михайло Нагай, внаслідок інциденту ніхто не постраждав, надгробки також не пошкоджено. Невідомий предмет, точніше те, що від нього лишилося, обстежили спеціалісти. За попередніми даними, для підриву було використано гранату РГД-5. "Зі слів охоронця, вибух пролунав за 15 м від господарських приміщень. Виглядає так, що на травник з-за муру хтось кинув невідомий предмет. Від вибуху утворилась ямка 30 см діаметром. Ніхто не постраждав", - розповів Нагай.

За даними Головного управління Національної поліції у Львівській області, відомості за цим фактом внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками карного злочину, передбаченого ч.4 ст.296 (хуліганство) Кримінального Кодексу. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Проводяться слідчі дії, правоохоронці встановлюють осіб, причетних до вчинення злочину.

Зрозуміло, що випадок не міг лишитися поза суспільною і політичною увагою. Міністр закордонних справ Павло Клімкін одразу ж засудив вчинений невідомим вибух, про що він написав у своєму мікроблозі на Twitter. "Кожна людина заслуговує на людську повагу. Два тижні тому я був на Личаківському цвинтарі і поклав квіти до Меморіалу львівських орлят. Категорично засуджую акт вандалізму, вчинений уночі поблизу Меморіалу", - написав міністр.

Мер Львова Андрій Садовий також поспішно заявив, що очікує на якісне розслідування та покарання винних. "Це планована провокація. Був на місці керівник Служби безпеки у Львівській області. Думаю, вони фахово проведуть розслідування і зловлять цього негідника, який вчинив цю неприпустиму річ. Бо наші цвинтарі – це місця особливої уваги, ми там ховаємо наших Героїв. Вірю, що винні будуть покарані", – розповів Садовий.

Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, у свою чергу, натякнув на російський слід вибуху. Він виключає причетність української та польської сторони до вибуху на Личаківському кладовищі у Львові. "Цей випадок, що стався вчора близько 10 години вечора, коли через межі кладовища, де є польські військові поховання, був кинутий вибуховий пристрій, що вибухнув на території кладовища, я переконаний, зробила не українська і не польська сторона", - сказав він в ефірі радіостанції "Голос столиці".

З його слів, це зробили люди, які є виконавцями замовлення на гібридну війну за тисячі кілометрів від лінії зіткнення. А зроблено це, щоб дестабілізувати відносини між українцями та поляками. Синютка додав, що в останні три роки у Львівській області не було конфліктів на національному ґрунті.

Очільник МЗС Клімкін також заявив про російський вплив і додав, що вітає рішення Сейму Польщі обговорити питання впливу Росії на українсько-польські відносини. "Очевидно, що Росія намагається посварити нас із польськими друзями. Не вийде. У нас було спільне минуле, є спільне сьогодення й буде спільне майбутнє. Вважаю, що й самі повинні більше стежити", - написав міністр у своєму мікроблозі.

Вибухи у Львові дійсно вигідні Москві, яка усіма силами намагається якнайбільше погіршити стосунки між Україною і Польщею, усіляко підкидаючи дрова у багаття інформаційної війни і старанно роздмухуючи будь-які іскри, які можуть хоч трохи розпалити ворожнечу. Так, російські ЗМІ – як і польські – активно висвітлювали смолоскипну ходу пам'яті командира УПА Романа Шухевича, що пройшла 4 березня вулицями Львова. Зрозуміло, що її поспішили назвати антипольским маршем.

Нинішній вибух – далеко не перший випадок "з багатьма невідомими", за яким так і вбачається рука Кремля. До прикладу, 9 грудня 2017 року на кільцевій дорозі Львова на стоянці одного з готелів Львова був пошкоджений автобус, що здійснював екскурсійне перевезення польських туристів у Львів. Управління Служби безпеки України у Львівській області одразу почало розслідувати цей злочин не як якесь хуліганство, а як терористичний акт. Винуватцям загрожує до 10 років позбавлення волі.

Схожі провокації відбували і на початку минулого року. Зокрема, Служба безпеки України встановила, що обстріл генерального консульства Польщі в Луцьку наприкінці березня минулого року та перекриття траси, коли група з півсотні людей з плакатиами на кшталт "Ні геноциду поляків" та "Волинь у наших серцях" заблокувала автомобільний рух під Львовом, були частиною інформаційної спецоперації спецслужб Росії.

Фактично організація та проведення акції почалися одразу після пострілу по генконсульству в Луцьку. Учасники акції були безробітними і бездомними жителями Хмельницької, Волинської та Закарпатської областей. Крім бомжів серед учасників акції була велика кількість неповнолітніх. Встановлено, що організаторами акції були уродженець Луганської області та жителька Львова, яка стоїть на обліку в психлікарні. За участь у провокації безробітним обіцяли по 150-200 гривень.

СБУ встановила, що провокація була частиною інформаційної провокації, спрямованої на розпалення міжнаціональної ворожнечі між українським і польським народами. За даними СБУ, операція була розроблена спецслужбами Росії. Додамо, що у зв'язку з цією справою згадувався також підрив гранати на вул. Грушевського в Києві та осквернення пам'ятників в Умані.

Загалом акти вандалізму, в тому числі і спрямовані на поховання – не рідкість, а точніше навіть норма у цій війні Росії проти всього світу і здорового глузду. І польські об'єктив Україні перебувають під особливим прицілом. Так, 12 березня минулого року невідомі осквернили могили розстріляних у 1941 році поляків на цвинтарі у селі Підкамінь (Бродівський район, Львівська область). Могили залили червоною фарбою, а на центральному хресті написали "Смерть ляхам". За день до того невідомі у такий же спосіб споганили пам'ятник розстріляним у 1941 році польським професорам, встановлений на Вулецьких пагорбах у Львові.

У лютому 2017-го, невідомі, знову ж таки, облили червоною фарбою будівлю генерального консульства Польщі у Львові. А ще раніше підірвали пам'ятник загиблим полякам у Гуті Пеняцькій (Львівська область) і кинули вибухівку на територію Генерального консульства Польщі у Львові.

Отже, війна Росії проти порозуміння України і Польщі триває. Зрозуміло, що при цьому вона усіляко намагається "перевести стрілки" на українських націоналістів – мовляв, це все вони, бандерівці такі, боряться з польською присутністю в країні. Проте до цих завивань в Україні мало хто прислухається. Хоча б тому, що за 27 років української незалежності і "розгулу націоналізму" українські "праві" якось не проявили себе у боротьбі з мертвими. Вони залюбки пройдуться зі смолоскипами і покричать "Смерть ворогам!", проте у планомірному нищенні некрополів помічені весь цей час не були. Ха би як цього не хотілося доморощеним кремлівским Геббельсам.

Довідка Depo.Львів

Меморіал орлят - польський військовий меморіал у Львові. Загиблі були учасниками боїв проти ЗУНР у 1918-1919 роках, їх поховали на Цвинтарі захисників Львова, що є частиною Личаківського цвинтаря.

За Радянського Союзу Цвитнар орлят був фактично знищений. Після зайняття Львова радянськими військами "Меморіал орлят" поступово піддавали руйнації. Було знищено пам'ятники французьким і американським військовим. Через частину цвинтаря прокладено дорогу. У серпні 1971 року знищено могили і зруйновано колонаду – за допомогою танків та будівельної техніки. Вціліли лише пілони, фундамент яких виявився вкрай міцним. Кам'яних левів з-під тріумфальної арки вивезли. "Катакомби" отримали надбудований поверх і були перетворені на каменярські майстерні.

Відновлення меморіалу почалося на межі 1980–1990-х років. У 1991 році польський архітектор Ярослав Скшипчик розробив перший проект відбудови. Роботи йшли повільно через політичні ускладнення навколо "меморіалу оборонців". Обурення української сторони викликав напис про "загиблих у боях за Польщу", а також зображення коронаційного "Меча Щербця" – символу польської військової слави. Зазубрини на мечі, згідно з польською легендою, є слідами удару об Золоті ворота в Києві. Конфлікт вдалося пом'якшити, зокрема, завдяки підтримці, наданій польським урядом українськiй опозиції під час "Помаранчевої революції" 2004 р.

24 червня 2005 року за участю президентів Польщі й України на Личаківському цвинтарі було відкрито меморіал загиблим воїнам Української Галицької Армії й Меморіал орлят.