На Личакові реставрують надгробки

Щороку на Личаківському кладовищі виконують значну кількість реставраційних робіт на надгробках. Зокрема, дирекція цвинтаря окремо власним коштом щороку поводить ремонтні роботи близько 20 нагробків відомих львів’ян, похованих на Личакові. Окрім того, у межах програми "Спільна спадщина" щороку група українських і польських реставраторів, за фінансування Міністерства культури Польщі, виконує реставрацію 10-12 надгробків. Цей проект розпочався у Львові ще у 2007 році, пише Depo.Львів із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Як розповів директор ЛКП "Личаківський цвинтар" Михайло Нагай, цього року  у співпраці з поляками реставрують 12 об’єктів. Серед них – надгробки на могилах Мєчислава Гембаровіча, мистецтвознавця, багаторічного керівника найбільшої книгозбірні Львова, Юзефа Ногая, вчителя, директора гімназії, родини Кульчицьких (Томаш Кульчицький – львівський кравець, видавець "Дзєнніка муд Паризкіх"). Також відновлюють гробницю родини Глаттих, у якій похований Пьотр Тарнавєцкі – відомий львівський архітектор і будівничий. Загалом за час такої співпраці на Личаківському цвинтарі відреставрували близько 100 надгробків.

Крім того, музей власним коштом також відновлює надгробки на похованнях відомих львів’ян.

"Ми власними силами щороку відновлюємо близько 20 об’єктів. Це переважно українські поховання, які є не доглянуті, де немає родини, але ці особи мали культурний, політичний вплив на галицьке суспільство, на українське суспільство, - каже Михайло Нагай. - Це, як правило, директори гімназій, професори, судді, політики. Ми запланували відновити близько 20 таких поховань, але всі сили і кошти були скеровані для ліквідації наслідків буревію. Бо, як відомо, було пошкоджено 276 пам’ятників. і, крім тих робіт, які ми запланували, потрібно відновити, склеїти, змонтувати ці пам’ятники. Ми вже на 85-90% відновили їх. І, я думаю, що 20 об’єктів цього року нам вдасться зробити", - сказав Михайло Нагай.

Зокрема, впорядковано надгробок на могилі отця Володимира Гургули, пароха Успенської церкви у Львові, який провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку на Личаківський цвинтар.

Також наукові співробітники музею відшуковують на Личаківському цвинтарі втрачені поховання.

"Відшуковуємо могили, де не збереглося жодних пам’ятників, жодних надмогильних знаків, і встановлюємо невеличкі тимчасові пам’ятники, щоб хоча б місце не втратилося, а знайдуться кошти чи знайдуться спонсори, які захочуть встановити пам’ятник – будь ласка", - каже Михайло Нагай.

За його словами, так разом з Генеральним консульством Чеської республіки у Львові  встановили надмогильний знак відомому архітектору Карелу Боубліку. Чехи виготовили і профінансували табличку, Личаківський цвинтар - поставив невеличку стелу і все облаштували.

"Наші науковці віднайшли могилу Модеста Каратницького - відомого політика, посла Галицького сейму та Австрійського рейхстрату, голови Товариства українських правників - і ми встановили середньої величини пам’ятник. Знайшли і впорядкували місце поховання Антіна Глодзінського – рідного дядька Степана Бандери по лінії матері, священника, педагога", - додав пан Нагай.

Також цьогоріч заплановано встановити надгробок на віднайденому похованні Володимира Масляка – українського письменника, перекладача, критика, журналіста.

До слова, екскурсія Личаківським кладовищем – одна з найпопулярніших атракцій у Львові, особливо серед іноземців та емігрантів. Тож їдучи до міста Лева, варто неодмінно знайти кілька годин, аби відвідати цей один із найвеличніших європейських некрополів. Територія Личаківського цвинтаря величезна і тут є на що подивитися.