ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Куди піти і що подивитися у Львові 8-9 грудня

Які події відбуватимуться в місті на вихідні

Depo.
8 грудня 2018 10:00
ФОТО: depo.ua

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

8 грудня о 12:00 і 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр "І люди, і ляльки" (вул. Фредра, 6) представить виставу "Колобок". Класична казка "Колобок", яка перенесе Вас у затишну атмосферу вишуканої європейської пекарні, де на фоні аромату свіжоспечених пряників звучить неперевершена музика Йозефа Гайдна. Завітайте туди і почуєте як троє чарівних майстринь розповідають "смачну" історію про Колобка. Для дітей від 3-х років, тривалість вистави – 60 хв. Євген Патрік, переклад Володимира Лиса. Режисер-постановник - Дарія Івнова. Художник-постановник - Ельвіра Босович. Композитор - Микола Сало.

8 грудня о 18:00 Львівський академічний духовний театр "Воскресіння" (пл. генерала Григоренка, 5) представить виставу У виставі звучить жива музика і живе виконання пісень акторами театру. Ностальгічні спогади двох людей про події, які відбувались в 20-40 роках у Львові. Ці спогади і світлі, оскільки вони були тоді молодими, і водночас гіркі, тому що їх торкнулась тоді війна і переселення на польські землі, а також в Сибір. Вистава – це потяг в минуле, яке дуже насичене активними подіями того часу, які виражені в жанрі зйомок німого фільму. Глядач почує чудові пісні того часу, побачить видовищні сцени, які насичені пластичними акторськими номерами. Режисер – Ярослав Федоришин. Вартість квитків – 100 гривень.

8 грудня о 19:00 і 9 грудня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить прем'єру Балет "Правда під маскою" (балети "Пульчинелла" та "Весна священна"). Ігор Стравінський "Пульчинелла"

В основу даного твору покладена музика Перголезі, Галло та інших композиторів XVIII століття. Вперше вона прозвучала в травні 1920 року в паризькій Гранд-опера. Традиційна італійська комедія дель арте стала для Стравінського натхненням під час створення даного балету, головним героєм якого став Пульчинела. Танцівником Леонідом Мясіним було написано лібрето і придумана хореографія. Легендарний художник Пабло Пікассо працював над створенням декорацій і костюмів для балету. Цей балет став основою для написання Стравінським деяких інших творів в новій стильовій манері – неокласицизмі. Сюжет був заснований на неаполітанській казці початку ХVIII століття – казці "Чотири Пульчинелли" і був цілком характерним для італійської комедії масок. Чарівні Пруденца і Россета відкидали залицяння галантних кавалерів Кавіелло і Флоріндо, віддаючи перевагу Пульчинеллі, який весело танцює і грає на скрипці, а той любить Пімпінеллу… Навколо цієї колізії закручується сюжет з ревнощами, бійками, з уявною смертю і настільки ж уявним воскресінням, плутаниною – і, в кінцевому підсумку, з щасливою розв'язкою.

Ігор Стравінський "Весна священна"

Прем'єра балету відбулася 29 травня 1913 року та вважається однією з найбільш впливових, але разом з тим і однією з найбільш суперечливих в історії балету. Своєю дикою енергетикою "Весна священна" буквально підірвала правила класичної музики. Балет триває всього 33 хвилини і є реконструкцією язичницького ритуалу. Хореографія балету в постановці Вацлава Ніжинського кинула виклик встановленим нормам. Рухи тіл були різкими і уривчастими, що входило в пряме протиріччя з вишуканими та елегантними формами традиційного балету. Представляв балет Сергій Дягілєв, а декорації були створені Миколою Реріхом. У "Весні священній" немає яскраво вираженої сюжетної лінії. Недарма балет має підзаголовок "Картини життя язичницької Русі", наданий йому автором. У переддень свята Священної весни, який символізує пробудження природи і нового життя, плем'я збирається біля священного кургану. Юнаки та дівчата водять хороводи, веселяться, танцюють. В їх танцях втілюються фрагменти повсякденного життя і праці, в рухах безпомилково вгадується, як юнаки орють землю, а дівчата прядуть. Поступово танці переростають в несамовитий танець, а потім юнаки, бажаючи похвалитися силою і відвагою, затівають Гру двох міст (Jeu des cités rivales). Загальну вакханалію порушує поява старців і їх глави – Найстаршого-Мудрого. Найстаріший-Наймудріший благає до розсудливості юнаків, пробуючи їх заспокоїти. Веселощі стихають, і дівчата збираються навколо багаття. Вони знають, що в цю ніч, згідно із обрядом, одну з них повинні принести в жертву богу Весни і силам природи, щоб земля була щедра до людей і порадувала їх родючістю і багатим врожаєм. Після низки обрядів з кола дівчат виходить Обрана – та, якій визначено померти заради блага своїх одноплемінників. Вона починає священний танець, темп якого постійно наростає і, врешті-решт, знесилена дівчина падає замертво. Жертва принесена, і земля навколо розквітає, приходить весна, обіцяючи людям тепло і благодать. Тривалість – 120 хв. Вартість квитків 50-600 гривень.

9 грудня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр "І люди, і ляльки" (вул. Фредра, 6) представить виставу "Снігова королева". Добре відома нам усім з дитинства казка Ганса Хрістіана Андерсена "Снігова королева". Ця історія розповідає нам про те, як важливо вміти зберегти в своїх серцях щирий, дитячий вогник любові, вірності, чесності і відданості одне одному. Адже лише гаряче серце може подолати усі перешкоди, розвяти холод, розтопити і запалити серця інших людей. Вистава для дітей від 4 років, за мотивами п'єси Є. Шварца, переклад Н. Крат. Режисер-постановник – Олег Новохацький. Режисер – Роман Козак. Художник-постановщик – Оксана Россол. Композитор – Роман Козак. Вартість квитків – 50 гривень.

9 грудня о 18:00 Львівський академічний духовний театр "Воскресіння" (пл. генерала Григоренка, 5) представляє виставу "Ніч для жінок". Шестеро безробітних друзів зневірилися в тому, що можуть знайти роботу, – закрився єдиний роботодавець міста – металургійний комбінат. Оголошення в газеті інформує про те, що за вхід в бар, де показують чоловічий стриптиз, кожна дама має викласти 200 доларів. Шалена ідея приходить миттєво… На очах здивованої публіки "робітники від верстату" перетворюються на "аполлонів від стриптизу". П'єса розповідає про життя простих британських робітників – шахтарів та металургів, причому в досить неприкрашеному вигляді. Герої постановки багато п'ють, говорять про жінок та матюкаються. Втім, особливо вульгарні вислови режисер забрав. Автори: Антоні Мак-Картен, Стефан Синклер, Жак Коллар. Режисер–постановник – Ярослав Федоришин. Режисура, сценографія та костюми – Алла Федоришина. У 2001 році вистава була нагороджена вищою театральною премією Франції "Мольєр". Вартість квитків – 100 гривень.

8-9 грудня Центр архітектури, дизайну та урбаністики "Вежа" (вул. Підвальна, 4) представить виставку "Metropolis. Минулі утопії майбутнього". У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту "Metropolis. Минулі утопії майбутнього", куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр "Я Галерея", основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику "Софія Київська" та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект "Книжкового арсеналу" 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.

8-9 грудня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить виставку "Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя". Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов'язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем "Вакаційна учта" (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш "Граматика" був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис "Вядомосці Літерацкі". Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав'ярні "Мала Земянська". Публікувалась у часописах "Вядомосці Літерацкі" і "Скамандр", співпрацювала з сатиричним щотижневиком "Шпильки". Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – "Про кентаврів" (1936).

8-9 грудня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку "Образи Риму в офортах Піранезі".Виставка вперше познайомить глядачів з творами найвидатнішого гравера італійського мистецтва ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Піранезі зі збірки фонду графіки Львівської національної галереї мистецтв. На експозиції представлені офорти з відомого альбому "Види Риму" ("Vedute di Roma". 1748-1778), який багаторазово перевидавався як при житті художника, так і після його смерті та приніс граверу європейську славу. "Види Риму" Піранезі – це своєрідні архітектурні капрічо, це фантазії на тему Риму. Зображаючи види міста на своїх гравюрах, художник поєднував реальність з романтичним вимислом: він змінював пропорції та перебільшував масштаби знаменитих будівель, надаючи їм більшої переконливості, міняв їхнє місцезнаходження. Створював нові, часом неможливі в реальності ракурси, в яких велична будівля постає ще більш грандіозною; додавав неіснуючі об'єкти, використовував експресію різких контрастів світла і тіні. Він наче міфологізував кожну будівлю і його Рим ставав грандіознішим, ніж він був насправді. Але при цьому художник завжди залишався точним в передачі деталей і структури зображених будівель, так що його гравюри і досі використовують як ілюстрації в академічних історіях архітектури. За героїчний пафос та дивовижну живописність його офортів, Піранезі назвуть "Рембрандтом руїн і архітектури". Кураторки: Оксана Козинкевич, Галина Райтер за участі Анни Банцекової.

8-9 грудня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку "Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких". На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.

8-9 грудня Книгарня "Книжковий Лев" (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк "Спрощення і надбудови". Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво

8-9 грудня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку "Реліквії єврейського світу Галичини". Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу "Реліквії єврейського світу Галичини", присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам'ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки "Реліквії єврейського світу Галичини" розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам'яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

Більше про політичне та культурне життя Львова та області читайте на Depo.Львів

Також приєднуйтеся до нашої групи у Facebook та переглядайте наші віде на YouTube