Садовий - "Професор", людина Порошенка - "Король" і людина Тягнибока - "Джокер"

На прохання Depo.Львів експерт проаналізувала моделі поведінки львівських губернатора, мера та голови облради згідно психологічних моделей поведінки
Depo.
10 жовтня 2015 17:30
ФОТО: depo.ua
Садовий - "Професор", людина Порошенка - "Король" і людина Тягнибока - "Джокер"
Садовий - "Професор", людина Порошенка - "Король" і людина Тягнибока - "Джокер"

Психолог-практик Ірина Гальчинська на прохання Depo.Львів проаналізувала моделі поведінки губернатора Львівської області Олега Синютки, мера Львова Андрія Садового і голови облради Петра Колодія, виходячи з їх дат народження та психологічних моделей їхньої поведінки.

Зразок ДНК і дата народження розкажуть про людину набагато більше, ніж вона сама. В першому випадку інформація стосуватиметься фізичного стану здоров'я, у другому - психологічної моделі поведінки.

Безумовно, на поведінку людини впливають виховання, освіта, оточення, спогади дитинства, темперамент і конкретні життєві обставини. Але це все накладається на амплуа, закладене з народження, так само, як на закодований у ДНК генотип людини накладаються безпосередні обставини її життя.

На даний момент можна виділити сім моделей поведінки - сім амплуа, яким психолог-письменник та автор методики "структурного гороскопу" Григорій Кваша після тривалих досліджень дав наступні назви: Король, Аристократ, Вождь, Лицар, Професор, Джокер та Вектор.

Згадані психологічні амплуа складаються, виходячи з накладання на знак Зодіаку року народження за китайським календарем. Звучить дивно, але, переконує Гальчинська, методика працює, і дозволяє враховувати особливості особи незгірш, ніж безпосередні психологічні тести.

Отже, голова Львівської облдержадміністрації Олег Михайлович Синютка народився 14 лютого 1970 року. Поєднання року Собаки з Водолієм забезпечує йому амплуа Короля.

"Король", "Професор" і "Блазень": амплуа львівської влади - фото 1

У біографії Королів завжди присутні дві доленосні обставини. По-перше, поруч завжди є людина, яка підштовхує неквапливого Короля. Як казав Володимир Висоцький, "людину завжди потрібно вчасно, в якийсь певний момент підхопити, підтримати". І друге: у Короля майже завжди є обставини, які гальмують кар'єру, не дозволяють їй реалізуватися занадто швидко.

Набута скромність і неможливість швидкої кар'єри роблять Короля настільки інертним, що він нерідко йде у тривалий кар'єрний резерв. І згодом треба докладати титанічні зусилля, щоб закликати Короля на царство.

Король має володарювати. Не боротися за владу, а саме володарювати, хоча у виняткових випадках Королі, безперечно, можуть і урядувати. Все, що потрібно для вищої влади, у них є. Однак, говорячи про Королів, суттєво частіше кажуть про їх духовну владу, ніж про політичну. Володарювання Короля базується на безмежно розширеному авторитеті.

Величезним плюсом у владі Короля є відсутність у нього кар'єризму. Амбіції у нього, безперечно, є, а от шаленого кар'єризму не спостерігається в принципі. Більше того, Короля ще доводиться умовляти прийняти правління. Він не тримається за владу, але їй нічого особливо не загрожує, оскільки його влада фактично безпомилкова.

Яскраві кар'єри Королів зробили Джон Янг (Терези, Кінь) у космонавтиці, Сергій Ейзенштейн (Водолій, Собака) у світі кіно, Рудольф Абель (Рак, Кіт) у світі розвідки.
Єдине, що треба завчасно продумати, приймаючи на службу Короля - це механізм його "пробудження". Король на своєму місці там, де важливі універсальний підхід, панорамне мислення та погляд на справу згори, звідки далеко видно. Тобто йдеться про сфери, в яких переплітаються найрізноманітніші інтереси та стихії.

В амплуа Короля приховується дивовижна гармонія. У Короля є гідність і благородство, заворожливий, гіпнотичний дар впливу на людей. Народ міг би його любити, сам факт існування Короля заряджає людей спокоєм, впевненістю, дає мудрість і розуміння сенсу життя. Звучить дещо пишномовно, але як є. Король міг би стати переконливим оратором чи хорошим вченим. Однак нерідко в крові Короля нуртує амплуа Джокера, що виражається у нелюбові до авторитетних людей і у пристрасті час від часу жартувати коли над підлеглими, а коли і над оточуючими.

Платою за універсалізм Короля є необхідність максимально досконало засвоїти і поєднати в собі всі амплуа, крім амплуа Вектора, так, щоб жодне з них не мало переваг над іншими. І звісно, на підготовку такого насиченого образу потрібен час. Життєве гасло: "Все або нічого" змушує Короля на час підготовки королівського образу ховатися у натовпі. Для цього він створює захисний образ людини-невидимки, міміка, жести, зовнішній вигляд якої настільки гармонійні і спокійні, що погляд перехожого ковзає уздовж Короля і не затримується на жодній деталі.

Перебуваючи певний час у вимушеному самітництві, хай і у натовпі, так чи інакше виковується скромність Короля. При цьому йому вдається не заробити комплекс неповноцінності, і він не прагне до самоствердження в жодному напрямку.

Реальний відрив від маси народжує в Королі те, чого не досягнеш жодними технічними прийомами - надзвичайну внутрішню гідність, гордість і великодушність. При цьому йому немає потреби демонструвати цю гордість чи вишуканість манер, не треба хизуватися розумом, кричати чи приймати пози, варто трішечки посміхнутися і увійти до зали. І всі схилять перед Королем голови - тому що гордість перетворилася на велич. Для Короля майже немає заборон, але йому категорично протипоказаний образ спокусника і авантюриста. Король не має права бути метушливим, нервувати та шукати дружби з ким завгодно. Жодного панібратства і жодної брутальності. Король одночасно і простий, і недосяжний, і лише тоді він справді Король.

Міський голова Львова Андрій Іванович Садовий народився 19 серпня 1968 року. Виходячи з поєднання року Мавпи з Левом, його амплуа - Професор.

"Король", "Професор" і "Блазень": амплуа львівської влади - фото 2

Щоб виглядати розумним і логічним, у Професора є декілька шляхів. Можна одягнути окуляри чи капелюха - тут уже справа смаку, про які не сперечаються, дещо зморщити чоло і казати розумні слова. Іншому для підтвердження амплуа потрібні дипломи та лауреатські значки, третій для демонстрації розуму розвиває в собі широку ерудицію. Та який би шлях не обрав Професор, головним проявом розумності у його житті мають залишатися послідовність та дотримання правил гри.

Професор створює образ розумної, розсудливої та надійної людини зі сталими смаками та поглядами. Для цього йому потрібна наявність солідно обґрунтованої власної думки з кожного питання. При цьому категорично не вітається екстравагантність, що псує образ людини, яка все продумала, передбачила, а тому надійна і ґрунтовна, і її "життя налагоджене на заздрість всім".

З Професора може вийти хороший керівник. На руку для нього чіткість, планомірність, логічність і розсудливість. Певна сухість і черствість в образі керівника не є проблемою, адже для Професора важливими є виробничі успіхи, а не особиста чарівність. Ідеальною для Професора є посада парламентера, людини, пов'язаної з розрахунками, складанням довгострокових планів. Професорами були Альберт Ейнштейн (Риби, Кіт), Гюстав Александр Ейфель (Стрілець, Дракон), шахіст Роберт Фішер (Риби, Коза).

Метушня, сумбурність, паніка, дрібна пластика і неспокійні очі - для Професора категоричне табу. Навпаки, дуже корисною рисою є солідність. При цьому вона може бути декількох видів. Адміністративна передбачає високу посаду, свиту та привілеї. Бойова солідність, здатність дати відсіч, розкидати кривдників по кутах відмінно стикується з сухістю і холодністю амплуа Професора. Комерційна солідність базується на промовистому рахунку у банку, дорогій машині, неяскравих престижних речах. У стилі одягу Професору, незалежно від відтінку солідності, варто обійтися без художніх подробиць, має бути мінімум блиску, мінімум натяків на тонкість смаків, все просто, чітко і зрозуміло.

Крім того, Професору вкрай важливо відчувати себе загальним наставником і лектором, розсудливим і розважливим вчителем. Його завдання не стільки бути моральною людиною, скільки вчити цьому інших. А оскільки далеко не всі люблять, щоб їх вчили, бо, як казав Уїнстон Черчилль: "Я завжди готовий вчитися, але мені не завжди подобається, коли мене вчать", то пом'якшити моралізаторство Професора допоможуть його мовна віртуозність та максимально розгалужений словниковий запас. Без опанування ораторського мистецтва Професор - не Професор. Його солідність постійно потребує підтримки розумним і своєчасним словом.

В жодному разі Професор не має казати те, чого не зрозумів сам, ковтати кінці фраз, залишати недомовленості. Йому потрібно все договорити і всюди поставити крапки.
Виступаючи з довгими промовами, Професору важливо говорити чітко, сухо, логічно виважено, грамотно, без зайвих емоцій, вигуків, скрикувань, театральних поглядів і гри очима, виразних патетичних жестів. Професор не має мовчати в принципі, і тим більше щось висловлювати своїм мовчанням.

Він може бути як жорстким і розсудливим скептиком, так і блискучим балакуном-балагуром, якому краще не класти пальця до рота. В будь-якому випадку, у Професора в потайничку завжди є іронія, а на вустах раз у раз виникає іронічна посмішка.
Реальним університетським професорам іронія потрібна для осаджування студентів, але ж і Професор за амплуа має ставитися до оточуючих, як до дітей. Тож у будь-якому товаристві Професор завжди найдоросліший і наймудріший, скільки б йому не було років і які б аксакали не були перед ним. Звідси і специфічне почуття гумору, насмішка, іронія, інколи досить дошкульні уколи.

Професор нерідко створює враження жорсткого, раціонального і розважливого бійця. При цьому жорсткість, яку сприймають за черствість, у нього з часом трансформується в чіткість і розумність. Амплуа Професора не передбачає демонстрації доброти, але і злістю захоплюватися йому не годиться, адже Професор - саме уособлення моралі, суддя, у якого немає упередженості. Принаймні не має бути.

Голова Львівської облради Петро Несторович Колодій народився 12 липня 1962 року. Поєднання року Тигра з Раком забезпечує йому амплуа Джокер.

"Король", "Професор" і "Блазень": амплуа львівської влади - фото 3

Заповзятий, волелюбний і незалежний Джокер - явно не найзручніша фігура на службі, однак у будь-якому колективі, який хоче вижити, конче потрібна людина, якій дозволено критикувати керівника будь-якого рівня, пародіювати, глузувати, і їй за це нічого не буде. Адже сміх - це цілий механізм із руйнування застиглих догм: політичних, наукових, культурних.

Керівник з Джокера добрий лише у організаціях, які швидко розвиваються. В тих місцях і колективах, де все бур'яном поросло, покрилося пилюкою і павутинням, Джокери в керівниках не пасують.

Бігати і смикати всіх підряд, заряджаючи бадьорістю і ентузіазмом, Джокер не може. У нього інше завдання. Справжній Джокер - це яскравий інтелектуал. Саме його дотепність засвідчує гострий розум.

На сатирично-гумористичній шкалі Джокер тяжіє до сатирика, однак для справжнього сатирика йому бракує викривального пафосу. Сповнений іронії Джокер з однаковим задоволенням знущається як з керівництва, так і з підлеглих, однак здатен абсолютно щиро познущатися також з себе. І може сказати словами барона Мюнхгаузена: "Я зрозумів, у чому ваша біда: ви занадто серйозні. Розумне обличчя - це ще не ознака розуму, панове. Всі дурниці на землі робляться саме з цим виразом обличчя. Посміхайтеся, панове. Посміхайтеся!".

Енергетично щира посмішка - найскладніша дія у світі віртуальних технологій. Фальшиві і вимучені виробничі посмішки клерків різного рівня у залік не приймаються.
Джокер же несе з собою генетичну посмішку, яка може освітити собою півсвіту і остаточно прогнати ніч. Згадайте лишень обеззброюючу посмішку першого космонавта Юрія Гагаріна (Собака, Риби).

Що стосується службової піраміди, яка враховує особливості психологічної сумісності і при потребі формується під одну особу, то у тріумвіраті Олег Синютка (Водолій, Собака, Король) - Андрій Садовий (Лев, Мавпа, Професор) - Петро Колодій (Рак, Тигр, Джокер) найкомфортніше себе почуває мер. Адже і Олег Михайлович, і Петро Несторович для нього - Соратники за службовою пірамідою.

Формуючи ж службову піраміду чи то під Синютку, чи то під Колодія, потрібно враховувати, що вони є так званими Клонами. На початковому етапі організації Клонів може бути багато. Проте коли справа налагоджена, дуже важливо відвести Клонів від себе, запропонувати Клону очолити філію чи певний паралельний напрямок і надалі зменшити час контактів.

Більше про львівських губернатора, мера і голову облради читайте на Depo.Львів.