Як волонтери Корпусу миру на Рівненщині готують дітей до іноземних "вишів"

Волонтерка Корпусу миру Ханна Рідл почала вишивати собі українську сукню

Як волонтери Корпусу миру на Рівненщині…

Шостий рік поспіль у школі №6 в районному центрі Костопіль на Рівненщині працюють вчителями англійської мови волонтери Корпусу миру. Крім того, що діти і вчителі мають можливість постійно спілкуватися з носієм мови, школа має й іншу вигоду: волонтери охоче допомагають у програмах з залучення грантів для школи на придбання комп'ютерної техніки та обладнання кабінетів.

Дочка пастора баптистської церкви, американка Ханна Рідл приїхала в Костопіль вчителювати як волонтер Корпусу Миру в грудні 2015 року. Це її перший волонтерський досвід. Ханна пригадує, якою холодною їй, уродженці штату Вірджинія, що на березі Атлантичного океану, здалася тоді українська зима. "Я тоді осінню куртку носила, бо морозів ще не було, - сміється колега Ханни, вчитель англійської мови школи №6 Іванна Корнійчук. – Я показала Ханні місто, і перше, що ми зробити – пішли на базар купувати їй теплий зимовий одяг та взуття". Тепер українська зима Ханні подобається – каже, гарно, коли багато снігу.

Спочатку дівчину поселили жити до костопільської родини учня школи, в якій вона викладає англійську. Корпус миру ставить чіткі вимоги до якості житла навіть у питанні, на якому поверсі воно має бути, які меблі мають бути в розпорядженні волонтера, якого й скільки посуду має бути тощо. За півроку через оголошення в газеті волонтерці підшукали окрему квартиру у багатоповерхівці. Ханна каже, що сусіди у неї дружелюбні. На початку, коли не могли зрозуміти одне одного через, телефонували до Іванни, щоб з'ясувати всі питання. Дівчину й зараз запрошує до себе на чаювання родина, в якій вона раніше жила, запрошують в гості й учителі.

"Спочатку я дуже хвилювалася, бо ніколи раніше в Україні не була, - розповідає Ханна. - Але люди вразили мене гостинністю. Тепер маю багато друзів. Кожного разу, йдучи зі школи до центру містечка, зустрічаю принаймні одну знайому людину".

Українську мову міс Рідл допомагали освоїти вчителі школи, в якій вона працює, навчалася також з репетитором. Навчилася тут готувати деруни і збирається частувати ними своїх рідних та гостей, коли повернеться додому. "Українським борщем мене пригощали і вчили готувати, але сама я борщ не варила, надто складно, - зізнається дівчина. – А от вареники ліпила з родиною, яка запросила мене на Різдво. Люблю також хорошу піцу, іноді відвідую у Рівному ресторан мексиканської кухні".

Волонтерка навіть сукню собі почала вишивати. Але закінчувати, певне, буде вже в Америці, бо вишивання - робота кропітка, вимагає багато часу.

Сама Ханна родом з невеличкого містечка Шарлотсвіль, де до крамниці по хліб їхати 20 хвилин на автомобілі. Практично усі дорослі американці мають водійські посвідчення і скрізь їздять на авто. Тут, в Україні, Корпус миру не дозволяє своїм волонтерам сідати за кермо ні власного, ні чужого авто, навіть якщо в родині, де мешкають, воно є. Але в Костополі відстані невеликі, можна дістатися пішки або скористатися маршруткою. Маршрутка – це саме те, що найбільше вразило Ханну у нашій країні.

Разом з братом і сестрою Ханна навчалася в домашній школі, тобто мама й тато самі учили своїх дітей. В Америці близько 18% таких шкіл: якщо батьки не впевнені в своїх знаннях з окремих дисциплін, вони можуть відправити дітей до школи лише на вивчення цих предметів. Щоб тримати документ про освіту, усі школярі мають скласти державні іспити. Ханна вважає, що домашня школа дає змогу приділити більше індивідуальної уваги учневі, продуктивно провести кожен урок, і вільного часу залишається більше. Тому батьки й обрали таку освіту, хоча загальноосвітня школа була недалеко від їхнього дому.

До приїзду в Україну дівчина навчалася в Університеті імені Марії Вашингтон на вчителя молодших класів (у США це 1-6 класи). Щоб викладати, вона має одержати диплом магістра, тож своє навчання продовжить після повернення додому.

"Про можливість працювати в іншій країні волонтеркою я почула від друзів і вирішила спробувати, - розповідає Ханна, - адже це чудовий шанс подорожувати й одержати новий досвід. Його я й збираюся використати, коли продовжу навчання в університеті".

У викладанні англійської мови (вона викладає у 6-11 класах) Ханну не обмежують традиційними для нашої школи методиками. Вона робить акцент на усне мовлення, ігри, діалоги, спілкування в партнерстві. Діти іноземку спочатку сприймали дещо насторожено, але дуже швидко відчули надану їм на уроках свободу. Вона також проводить в школі гуртки та щотижня - заняття в клубі англійської мови. По вівторках – з молодшими дітьми, по середах – зі старшими та всіма охочими удосконалити свою розмовну англійську.

"Ми маємо велику користь від того, що в нашій школі працюють волонтери Корпусу миру, - розповідає директор школи №6 Петро Пашко. - Влітку у нас працював мовний табір, міс Ханна Рідл нам допомагала в його організації. У результаті його успішного проведення наша школа одержала комп'ютерний клас. Раніше з її ж допомогою ми виграли грант від уряду США і обладнали кабінет для підготовки школярів до ЗНО. І хоча ми не є закладом з поглибленим вивченням англійської мови, наші випускники зараз вчаться англійською у вищих навчальних закладах інших країн".

Костопільська волонтерка спілкується й з іншими волонтерами Корпусу миру, які працюють в Рівненській області. Каже, що це дуже допомагає їй в роботі. А коли поїде додому, підтримуватиме стосунки з людьми, з якими заприязнилася тут, на Рівненщині. Це насамперед вчителі та випускники її 6-ої школи.

Корпус миру є урядовим агентством США, започаткованим у 1960 році. Своїх волонтерів відсилає працювати у 139 країн світу. Корпус миру США в Україні засновано у 1992 році. Волонтери допомагають розвивати громади, займаються з молоддю, навчають англійської й діляться американською культурою.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Рівне

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme