Чому у Ляшка знову виникли проблеми з головою на Рівненщині

Скандальна епопея з виборами голови Рівненської обласної ради, за якою Рівненщину "ідентифікують" як область, де є кілька голів облради і де масово "по-чорному" копають бурштин, і досі не має завершення.

Днями Вищий адміністративний суд визнав незаконним звільнення Володимира Ковальчука (Радикальна партія Ляшка) з посади голови обласної ради у березні цього року (він був "головою №1") і постановив поновити того на посаді. Хоча сам Ковальчук у червні власноруч і добровільно написав заяву на звільнення з цієї ж посади.

Олег Ляшко і Володимир Ковальчук

Обрання Ковальчука головою Рівненської облради після місцевих виборів восени 2015 року було результатом політичних домовленостей, завдяки яким "нагнули" потенційного кандидата на цю посаду, екс-нардепа від "Батьківщини" Миколу Кучерука – тоді він дослухався до політичної волі "зверху" і від боротьби від крісло відмовився.

За кілька місяців у кріслі голови молодий і гарячий Ковальчук так розмахався шаблюкою, що його перестали сприймати всерйоз депутати, з якими він як голова мав би домовлятися задля ухвалення виважених рішень. І у березні цього року облрада влаштувала такий собі переворот – "скинула" Ковальчука і обрала головою поміркованого Олександра Корнійчука (БПП).

Олександр Корнійчук і Володимир Ковальчук

Після звільнення Ковальчук судився і виграв справу у Рівненському окружному адміністративному суді та Житомирському апеляційному адміністративному суді. Кожного разу він приходив зі своїми прихильниками до обласної ради і так "трусив" рішенням суду, вимагаючи впустити його до робочого кабінету, що одна з працівниць апарату від цієї "боротьби за справедливість" потрапила до лікарні. Корнійчук ("голова №2") більше часу проводив деінде, адже кабінет голови був опечатаний.

У червні на сесії обласної ради виникла бійка, після якої і Ковальчук, і Корнійчук написали заяви на звільнення з посади голови обласної ради, а виконувати його обов'язки став перший заступник Микола Драганчук, позапартійний висуванець “Батьківщини”. Після цього пристрасті за крісло затихли. Кучерук, якого знову розглядали як потенційного кандидата на голову, кажуть, відмовився, бо такий розклад у керівництві його цілком влаштовував: голова - від "Батьківщини", перший заступник - від БПП (ним став колишній голова Корнійчук), заступник, як і раніше – від “Свободи” (Олексій Бучинський). Сесія з виборами голови, яка відбулася на початку вересня, була добре підготовлена і пройшла дуже тихо: головою став Драганчук ("голова №3").

Микола Драганчук

І ось Вищий адміністративний суд зненацька визнав незаконним звільнення Ковальчука і постановив поновити його на посаді, про що той детально розписав на своїй сторінці у Facebook: "Епопея, яка тривала майже рік, завершилася. Суд підтвердив, що моє звільнення з посади, яке відбулося фактично поза межами пленарного засідання сесії облради, було незаконним". Далі він пише про справедливість, яка тепер запанувала, і про свою радість від того, "що вдалося поставити на місце бурштинову мафію і відкрити її істинне обличчя громаді".

Чи буде він робити якісь кроки для поновлення на посаді – поки що відкрите питання. Ковальчук визнає, що 17 червня сам написав заяву на звільнення з посади голови. Тож натякає, що коли хтось з громадських активістів захоче, то може оскаржувати в суді рішення сесії про задоволення цієї заяви. Але якщо йому знову дадуть команду "згори", він знову рушить до кабінету голови з новим судовим рішенням.

За даними джерел Depo.Львів, у Радикальній партії Ляшка наразі не ухвалено якогось рішення з цього приводу. В той же час, Ковальчука можуть спробувати використати ті політичні сили, які незадоволені тим, що головою Рівненської обласної ради став представник "Батьківщини".

Втім, зараз громадськість настільки занурена у декларації народних обранців, в тому числі й "радикалів", що заїжджене і насправді принципове лише для політиків питання, кому бути головою Рівненської облради, зараз відійде на задній план. Принаймні, поки що. А от чи "вистрілить" воно у осяжному майбутньому – покаже час і примхи мінливого українського політестеблішменту.

Фото з сайту газети "Рівне вечірнє"